Шкала CHADS2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шкала CHADS2 — шкала для оцінки ризику тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з фібриляцією передсердь. Створена на основі результатів досліджень AFI (Atrial fibrillation Investigator,1994) та SPAF (Stroke Prevention in atrial fibrillation, 1991).

Шкала CHADS2 та її оновлена версія, CHA2DS2-VASc, є правилами клінічного прогнозування для оцінки ризику інсульту у людей з неревматичною фібриляцією передсердь (ФП), значущою та серйозною серцевою аритмією, пов'язаною з тромбоемболічним інсультом. Така оцінка використовується для визначення того, чи потрібне пацієнту лікування антикоагулянтами або антитромбоцитарними засобами[1], оскільки ФП може спричинити застій крові у верхніх камерах серця, що призведе до утворення пристінкового тромбу, який може переміщуватись у кров'яний потік, досягає мозку, блокує кровопостачання мозку і викликає інсульт.

Вищий бал відповідає більшому ризику інсульту, а нижчий — меншому. Шкала CHADS2 проста і була підтверджена багатьма дослідженнями[2]. У клінічному застосуванні шкала CHADS2 (вимовляється як «chads two») була замінена оцінкою CHA2DS2-VASc («chads vasc»[3]), що дає кращу стратифікацію пацієнтів із низьким ризиком.

Абревіатура Стан Бали
С Congestive heart failure  Хронічна серцева недостатність, фракція викиду лівого шлуночка <40 % 1
H Hypertension  Артеріальна гіпертензія 1
A Age  Вік ≥75 років 1
D Diabetes  Цукровий діабет 1
S2 Stroke  Перенесений інсульт або ТІА 2
Щорічний ризик інсульту (%)
Бали CHADS2 Ризик 95 % ДІ
0 1,9 1,2-3,0
1 2,8 2,0-3,8
2 4,0 3,1-5,1
3 5,9 4,6-7,3
4 8,5 6,3-11,1
5 12,5 8,2-17,5
6 18,2 10,5-27,4

Оцінка CHA2DS2-VASc є широко використовуваним медичним інструментом, який використовується для лікарями для вирішення питання щодо лікування для запобігання інсульту у людей з неклапанною фібриляцією передсердь (ФП).[4][5]

CHA2DS2-VASc

[ред. | ред. код]

Для доповнення шкали CHADS2, шляхом включення додаткових «модифікаторів ризику інсульту», у 2001 році була запропонована шкала CHA2DS2-VASc.[6]

У клінічній практиці шкала CHADS2 була замінена шкалою CHA2DS2-VASc, що дає кращу стратифікацію пацієнтів з низьким ризиком. Шкала CHADS2 є кращою за CHA2DS2-VASc у багатьох групах пацієнтів, включаючи пацієнтів з ФП, які отримують амбулаторну планову електричну кардіоверсію.[7]

CHA2DS2-VASc
Фактор Бали
C Застійна серцева недостатність 1
H Артеріальна гіпертензія: постійний АТ вище 140/90 мм рт. ст. (або контрольована ліками гіпертензія) 1
A2 Вік 75 років і вище 2
D Цукровий діабет 1
S2 Перенесений інсульт або транзиторна ішемічна атака, або тромбоемболія 2
V Судинна хвороба (напр. хвороба периферичних артерій, інфаркт міокарда, бляшки в аорті) 1
A Вік 65-74 років 1
Sc Жіноча стать 1

Таким чином, шкала CHA2DS2-VASc є уточненням шкали CHADS2[6][8] і розширює останню, включаючи додаткові загальні фактори ризику інсульту, тобто вік 65–74 років, жіночу стать та захворювання судин.[9] У оцінці CHA2DS2-VASc «вік 75 років і старше» також має додаткову вагу з 2 балами.

Максимальна оцінка CHADS2 становить 6, тоді як максимальна оцінка CHA2DS2-VASc — 9 (а не 10, як можна було б очікувати, якщо просто додати стовпці; максимальний бал за віком — 2 бали).

Щорічний ризик інсульту (%)
Бали CHA2DS2-VASc Friberg 2012[10] Lip 2010[6] 95 % ДІ[6]
0  0.2  0.0  0.0–0.0
1  0.6  0.6  0.0–3.4
2  2.2  1.6  0.3–4.7
3  3.2  3.9  1.7–7.6
4  4.8  1.9  0.5–4.9
5  7.2  3.2  0.7–9.0
6  9.7  3.6 0.4–12.3
7 11.2  8.0 1.0–26.0
8 10.8 11.1 0.3–48.3
9 12.2 100  2.5–100

У основних клінічних керівництвах вищевказаний фіксований річний ризик інсульту використовуються для рекомендації щодо початку лікування антикоагулянтами. Якщо ризик ішемічного інсульту перевищує 1–2 %, це є бути показанням для початку антикоагулянтної терапії. Однак реальний ризик отримати інсульт залежить від методу відбору та географічних регіонів, а також від використання відповідної методології аналізу дослідження.[11] Мета-аналіз декілької досліджень у 2015 році показав, що річний ризик інсульту менше 1 % в 13 з 17 досліджень шкали CHA2DS2-VASc при 1 балі, 6 з 15 досліджень вказали ризик для 1 бала до 2 % та 5 з 15 досліджень давали ризик більше 2 % для 2 балів.[12] Також, частота інсульту змінюється залежно від умов дослідження (лікарня або амбулаторія), популяції (набрана або загальна), етносу та інш.[13]

Шкала CHA2DS2-VASc набуває популярності порівняно зі шкалою CHADS2.[14] Прогностичне значення шкал для пацієнтів з порушенням функції нирок обговорюється, низка досліджень свідчить про низьку цінність цих шкал у цій групі пацієнтів.[15]

Рекомендації щодо лікування

[ред. | ред. код]

Шкала CHA2DS2-VASc з 2012 року використовується в Клінічних керівництвах Європейського товариства кардіології (European Society of Cardiology) по веденню пацієнтів з передсердними фібриляціями.[16][17][18][19] У 2014 році Американська Колегія Кардіології (American College of Cardiology)[en]/Американське товариство Серця (American Heart Association) та Товариство Ритму Серця (Heart Rhythm Society[en]) у свойому керівництві також рекомендували використання шкали CHA2DS2-VASc.[20]

Європейське Товариство Кардіології (ESC),[19] та Національний інститут здоров'я і досконалості допомоги (NICE)[21] надали рекомендації, якщо пацієнт має 2 бали або більше за шкалою CHA2DS2-VASc score розпочинати лікування оральними антикоагулянтами — антагоністами вітаміну K (варфарин) з цільовим МНВ 2-3 або один з прямих антикоагулянтів (DOACs), наприклад дабігатран, рівароксабан, едоксабан, апіксабан.

Якщо пацієнт має «низький ризик» за шкалою CHA2DS2-VASc (0 у чоловіків, 1 у жінок), антикоагулянтна терапія не рекомендується.

У чоловіків з 1 фактором ризику інсульту (1 бал за шкалою CHA2DS2-VASc), антитромботична терапія оральними антикоагулянтами може бути розглянута, з урахування особливостей пацієнта.[22] Навіть один фактор збільшує ризик інсульту і смерті, призначення орального антикоагулянта має позитивний ефект у порівнянні з відсутністю лікування, або з лікуванням аспірином.[23]

Антикоагулянтна терапія

[ред. | ред. код]

Рекомендації щодо лікування на основі шкали CHA2DS2-VASc зведені у таблиці:

Бали Ризик Антикоагулянтна терапія Рекомендації[24][25]
0 (чоловіки)

or 1 (жінки)

Низький Не показана Лікування не показане
1 (чоловіки) Помірний Необхідно розглянути доцільність призначення оральних антикоагулянтів Оральні антикоагулянти з добре контрольованим прийомом антагоністів вітаміну К (варфарин з часом у терапевтичному діапазоні більше 70 %), або прямі оральні антикоагулянти (DOAC, дабігатран, рівароксабан, едоксабан, апіксабан)
2 або більше Високий Оральні антикоагулянти рекомендовані Оральні антикоагулянти з добре контрольованим прийомом антагоністів вітаміну К (варфарин з часом у терапевтичному діапазоні більше 70 %), або прямі оральні антикоагулянти (DOAC, дабігатран, рівароксабан, едоксабан, апіксабан)

Для вирішення питання який препарат найбільше підходить пацієнту використовують шкалу SAMe-TT2R2 score .[26][27]

Ризик кровотечі

[ред. | ред. код]

Оцінка ризику інсульту завжди повинна включати оцінку ризику кровотечі. Це можна зробити за допомогою перевірених показників ризику кровотечі, таких як показники HEMORR2HAGES або HAS-BLED. Оцінка HAS-BLED рекомендована в керівництвах, для ідентифікування пацієнта з високим ризиком для регулярного огляду та спостереження, а також для усунення оборотних факторів ризику кровотечі (наприклад, неконтрольована гіпертензія, лабільне МНВ, надмірне вживання алкоголю або супутнє застосування аспірину/НПЗП).[25] Якщо пацієнт приймає варфарин, то для оцінки критерію «лабільного МНВ» у HAS-BLED необхідні знання про контроль МНВ; в іншому випадку для пацієнта без варфарину цей критерій дорівнює нулю. Високий показник HAS-BLED не є підставою для припинення прийому антикоагулянтів. Крім того, якщо порівнювати з HAS-BLED, інші показники ризику кровотечі, які не враховують «лабільне МНВ», будуть значно менш ефективними для прогнозування кровотечі при призначенні варфарину, і часто неадекватно відносять багатьох пацієнтів до категорії «низького ризику».[28]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Gage BF, van Walraven C, Pearce L та ін. (2004). Selecting patients with atrial fibrillation for anticoagulation: stroke risk stratification in patients taking aspirin. Circulation. 110 (16): 2287—92. doi:10.1161/01.CIR.0000145172.55640.93. PMID 15477396.
  2. ↑ Gage BF, Waterman AD, Shannon W, Boechler M, Rich MW, Radford MJ (2001). Validation of clinical classification schemes for predicting stroke: results from the National Registry of Atrial Fibrillation. JAMA. 285 (22): 2864—70. doi:10.1001/jama.285.22.2864. PMID 11401607.
  3. ↑ Professor Gregory Lip Discusses CHA2DS2-VASc Tool for Predicting Stroke Risk in Atrial Fibrillation. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  4. ↑ Siddiqi, Tariq Jamal; Usman, Muhammad Shariq; Shahid, Izza; Ahmed, Jawad; Khan, Safi U.; Ya'qoub, Lina; Rihal, Charanjit S.; Alkhouli, Mohamad (9 березня 2021). Utility of the CHA2DS2-VASc score for predicting ischaemic stroke in patients with or without atrial fibrillation: a systematic review and meta-analysis. European Journal of Preventive Cardiology. doi:10.1093/eurjpc/zwab018. ISSN 2047-4881. PMID 33693717.
  5. ↑ Kiser, Kathryn (2017). Oral Anticoagulation Therapy: Cases and Clinical Correlation (англ.). Springer. с. 20. ISBN 9783319546438. Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 2 грудня 2021.
  6. ↑ а б в г Lip GY, Nieuwlaat R, Pisters R, Lane DA, Crijns HJ (Feb 2010). Refining clinical risk stratification for predicting stroke and thromboembolism in atrial fibrillation using a novel risk factor-based approach: the euro heart survey on atrial fibrillation. Chest. 137 (2): 263—72. doi:10.1378/chest.09-1584. PMID 19762550.
  7. ↑ Yarmohammadi H, Varr BC, Puwanant S, Lieber E, Williams SJ, Klostermann T, Jasper SE, Whitman C, Klein AL (2012). Role of CHADS2 score in evaluation of thromboembolic risk and mortality in patients with atrial fibrillation undergoing direct current cardioversion (from the ACUTE Trial Substudy). Am J Cardiol. 110 (2): 222—26. doi:10.1016/j.amjcard.2012.03.017. PMID 22503581.
  8. ↑ Sandhu, R. K.; Bakal, J. A.; Ezekowitz, J. A.; McAlister, F. A. (10 листопада 2011). Risk stratification schemes, anticoagulation use and outcomes: the risk-treatment paradox in patients with newly diagnosed non-valvular atrial fibrillation. Heart. 97 (24): 2046—50. doi:10.1136/heartjnl-2011-300901. PMID 22076011. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
  9. ↑ UCSF Cardiology | Atrial Fibrillation Medical Management. cardiology.ucsf.edu. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 12 лютого 2017.
  10. ↑ Friberg, Leif; Rosenqvist, Mårten; Lip, Gregory YH (13 січня 2012). Evaluation of risk stratification schemes for ischaemic stroke and bleeding in 182 678 patients with atrial fibrillation: the Swedish Atrial Fibrillation cohort study. European Heart Journal. 33 (12). Table 2. doi:10.1093/eurheartj/ehr488. PMID 22246443. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.
  11. ↑ Nielsen, Peter B (2016). Stroke and thromboembolic event rates in atrial fibrillation according to different guideline treatment thresholds: A nationwide cohort study. Scientific Reports. 6: 27410. Bibcode:2016NatSR...627410N. doi:10.1038/srep27410. PMC 4893655. PMID 27265586.
  12. ↑ Gene R, Quinn; Olivia, N Severdija; Yuchiao, Chang; Daniel, E Singer (31 жовтня 2016). Wide Variation in Reported Rates of Stroke Across Cohorts of Patients with Atrial Fibrillation. Circulation. 135 (3): 208—19. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.116.024057. PMID 27799272. S2CID 207608289.
  13. ↑ Nielsen, P; Lip, G (2017). Adding Rigor to Stroke Rate Investigations in Patients With Atrial Fibrillation. Circulation. 135 (3): 220—223. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.116.025944. PMID 28093493. S2CID 37525194.
  14. ↑ Lip, GY; Habboushe, J; Altman, C (2019). Time trends in use of the CHADS2 and CHA2DS2-VASc scores, and the geographical and specialty uptake of these scores from a popular online clinical decision tool and medical reference (PDF). International Journal of Clinical Practice. 73 (2): e13280. doi:10.1111/ijcp.13280. PMID 30281876. S2CID 52916514. Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  15. ↑ de Jong, Ype; Fu, Edouard L; van Diepen, Merel; Trevisan, Marco; Szummer, Karolina; Dekker, Friedo W; Carrero, Juan J; Gurbey, Ocak (2021). Validation of risk scores for ischaemic stroke in atrial fibrillation across the spectrum of kidney function. European Heart Journal. 42 (15): 1476—1485. doi:10.1093/eurheartj/ehab059. PMC 8046502. PMID 33769473.
  16. ↑ Camm AJ, Lip GY, De Caterina R, Savelieva I, Atar D, Hohnloser SH, Hindricks G, Kirchhof P (Oct 2012). 2012 focused update of the ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation: an update of the 2010 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation--developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association. Europace. 14 (10): 1385—413. doi:10.1093/europace/eus305. PMID 22923145.
  17. ↑ Camm, A. J.; Kirchhof, P.; Lip, G. Y. H.; Schotten, U.; Savelieva, I.; Ernst, S.; Van Gelder, I. C.; Al-Attar, N.; Hindricks, G.; Prendergast, B.; Heidbuchel, H.; Alfieri, O.; Angelini, A.; Atar, D.; Colonna, P.; De Caterina, R.; De Sutter, J.; Goette, A.; Gorenek, B.; Heldal, M.; Hohloser, S. H.; Kolh, P.; Le Heuzey, J.-Y.; Ponikowski, P.; Rutten, F. H.; Vahanian, A.; Auricchio, A.; Bax, J.; Ceconi, C. та ін. (Oct 2010). Guidelines for the management of atrial fibrillation: the Task Force for the Management of Atrial Fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 31 (19): 2369—429. doi:10.1093/eurheartj/ehq278. PMID 20802247.
  18. ↑ Kirchhof, Paulus; Benussi, Stefano; Kotecha, Dipak; Ahlsson, Anders; Atar, Dan; Casadei, Barbara; Castella, Manuel; Diener, Hans-Christoph; Heidbuchel, Hein; Hendriks, Jeroen; Hindricks, Gerhard; Manolis, Antonis S.; Oldgren, Jonas; Popescu, Bogdan Alexandru; Schotten, Ulrich; Van Putte, Bart; Vardas, Panagiotis; Agewall, Stefan; Camm, John; Baron Esquivias, Gonzalo; Budts, Werner; Carerj, Scipione; Casselman, Filip; Coca, Antonio; De Caterina, Raffaele; Deftereos, Spiridon; Dobrev, Dobromir; Ferro, José M.; Filippatos, Gerasimos; Fitzsimons, Donna; Gorenek, Bulent; Guenoun, Maxine; Hohnloser, Stefan H.; Kolh, Philippe; Lip, Gregory Y. H.; Manolis, Athanasios; McMurray, John; Ponikowski, Piotr; Rosenhek, Raphael; Ruschitzka, Frank; Savelieva, Irina; Sharma, Sanjay; Suwalski, Piotr; Tamargo, Juan Luis; Taylor, Clare J.; Van Gelder, Isabelle C.; Voors, Adriaan A.; Windecker, Stephan; Zamorano, Jose Luis; Zeppenfeld, Katja (7 жовтня 2016). 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. European Heart Journal. 37 (38): 2893—2962. doi:10.1093/eurheartj/ehw210. PMID 27567408. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
  19. ↑ а б Hindricks, Gerhard; Potpara, Tatjana; Dagres, Nikolaos; Arbelo, Elena; Bax, Jeroen J.; Blomström-Lundqvist, Carina; Boriani, Giuseppe; Castella, Manuel; Dan, Gheorghe-Andrei; Dilaveris, Polychronis E.; Fauchier, Laurent (29 серпня 2020). 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association of Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). European Heart Journal. 42 (5): 373—498. doi:10.1093/eurheartj/ehaa612. ISSN 1522-9645. PMID 32860505.
  20. ↑ January CT, Wann LS, Alpert JS, Calkins H, Cigarroa JE, Cleveland JC Jr, Conti JB, Ellinor PT, Ezekowitz MD, Field ME, Murray KT, Sacco RL, Stevenson WG, Tchou PJ, Tracy CM, Yancy CW (Dec 2014). 2014 AHA/ACC/HRS guideline for the management of patients with atrial fibrillation: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society. J Am Coll Cardiol. 64 (21): e1—76. doi:10.1016/j.jacc.2014.03.022. PMID 24685669.
  21. ↑ Atrial fibrillation: management | Guidance and guidelines | NICE. www.nice.org.uk. June 2014. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
  22. ↑ Joundi, RA; Cipriano, LE; Sposato, LA; Saposnik, G; Stroke Outcomes Research Working, Group (May 2016). Ischemic Stroke Risk in Patients With Atrial Fibrillation and CHA2DS2-VASc Score of 1: Systematic Review and Meta-Analysis. Stroke: A Journal of Cerebral Circulation. 47 (5): 1364—7. doi:10.1161/strokeaha.115.012609. PMID 27026630. S2CID 3692570.
  23. ↑ Fauchier, L; Clementy, N; Bisson, A; Ivanes, F; Angoulvant, D; Babuty, D (2016). Should Atrial Fibrillation Patients With Only 1 Nongender-Related CHA2DS2-VASc Risk Factor Be Anticoagulated?. Stroke. 47 (7): 1831—6. doi:10.1161/STROKEAHA.116.013253. PMID 27231269. S2CID 3666736.
  24. ↑ Camm AJ, Lip GY, De Caterina R, Savelieva I, Atar D, Hohnloser SH, Hindricks G, Kirchhof P (Oct 2012). 2012 focused update of the ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation: an update of the 2010 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation--developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association. Europace. 14 (10): 1385—413. doi:10.1093/europace/eus305. PMID 22923145.
  25. ↑ а б National Clinical Guideline Centre (June 2014). Atrial Fibrillation: The Management of Atrial Fibrillation. London: National Institute for Health and Care Excellence. PMID 25340239.
  26. ↑ Apostolakis S, Sullivan RM, Olshansky B, Lip GY (Nov 2013). Factors affecting quality of anticoagulation control among patients with atrial fibrillation on warfarin: the SAMe-TT₂R₂ score. Chest. 144 (5): 1555—63. doi:10.1378/chest.13-0054. PMID 23669885.
  27. ↑ Proietti, Marco; Lip, Gregory Y.H. (July 2015). Simple decision-making between a vitamin K antagonist and a non-vitamin K antagonist oral anticoagulant: using the SAMe-TT2R2 score. European Heart Journal - Cardiovascular Pharmacotherapy. 1 (3): 150—152. doi:10.1093/ehjcvp/pvv012. PMID 27533987.
  28. ↑ Proietti, Marco; Senoo, Keitaro; Lane, Deirdre A.; Lip, Gregory Y. H. (Apr 2016). Major Bleeding in Patients with Non-Valvular Atrial Fibrillation: Impact of Time in Therapeutic Range on Contemporary Bleeding Risk Scores. Sci. Rep. 6: 24376. Bibcode:2016NatSR...624376P. doi:10.1038/srep24376. PMC 4828703. PMID 27067661.

Джерела

[ред. | ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття з кардіології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шкала_CHADS2&oldid=41042683