JSON

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:01, 12 травня 2020, створена BunykBot (обговорення | внесок) (заміна застарілого тегу source)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 12 травня 2020, заснована на цій версії.
JSON
Розширення файлу:.json
MIME-тип:application/json
Узагальнений ідентифікатор типу:public.json
Тип формату:Data interchange
Розширений з:JavaScript
Стандарт(и):RFC 7159, ECMA-404
Сайт:json.org

JSON (англ. JavaScript Object Notation, укр. запис об'єктів JavaScript, вимовляється джейсон) — це текстовий формат обміну даними між комп'ютерами. JSON базується на тексті, може бути прочитаним людиною. Формат дає змогу описувати об'єкти та інші структури даних. Цей формат використовується переважно для передачі структурованої інформації через мережу (завдяки процесу, що називають серіалізацією).

Розробив і популяризував формат Дуглас Крокфорд.

JSON знайшов своє головне призначення в написанні веб-програм, а саме при використанні технології AJAX. JSON, що використовується в AJAX, виступає як заміна XML (використовується в AJAX) під час асинхронної передачі структурованої інформації між клієнтом та сервером. При цьому перевагою JSON перед XML є те, що він дозволяє складні структури в атрибутах, займає менше місця і прямо інтерпретується за допомогою JavaScript в об'єкти.

Історія

JSON з'явився через необхідність обміну даними із сервером у реальному часі без використання плагінів для браузерів, flash-додатків або Java-аплетів, які використовувались скрізь на початку 2000-х років.

Дуглас Крокфорд був тим, хто активно просував новий на той час формат. Він із колегами хотів створити технологію, яка використовувала б можливості звичайного браузера давала б веб-розробникам можливість створювати веб-додатки із постійним двостороннім зв'язком із веб-сервером. JSON вперше був використаний в проекті в Communities.com для Cartoon Network, він дозволяв обмінюватися повідомленнями й одночасно маніпулювати DHTML-елементами.

Веб-сайт JSON.org було запущено 2002 року. У грудні 2005 року Yahoo! почав переводити деякі зі своїх веб-сервісів на роботу з JSON. Google взялася до роботи з технологією у своєму веб-протоколі GData у грудні 2006 року.

Використання

За рахунок своєї лаконічності в порівнянні з XML, формат JSON може бути більш придатним для серіалізації складних структур.

Якщо говорити про веб-застосунки, у такому ключі він доречний у задачах обміну даними як між браузером і сервером (AJAX), так і між самими серверами (програмні HTTP-інтерфейси). Формат JSON так само добре підходить для зберігання складних динамічних структур у реляційних базах даних або файловому кеші.

Приклад використання JSON

var ajaxData = '{"name": "wiki", "fname": "pedia", "rates": [1, 4, 5, 6]}'
var ajaxObj = JSON.parse(ajaxData)

alert(ajaxObj.name + ajaxObj.rates[2]) /* Виведе «wiki5» */

Синтаксис

JSON будується на двох структурах:

  • Набір пар назва/значення. У різних мовах це реалізовано як об'єкт, запис, структура, словник, хеш-таблиця, список із ключем або асоціативним масивом.
  • Впорядкований список значень. У багатьох мовах це реалізовано як масив, вектор, список або послідовність.

Це універсальні структури даних. Теоретично всі сучасні мови програмування підтримують їх у тій чи іншій формі. Оскільки JSON використовується для обміну даними між різними мовами програмування, то є сенс будувати його на цих структурах.

У JSON використовуються такі їхні форми:

  • Об'єкт — це послідовність пар назва/значення. Об'єкт починається з символу { і закінчується символом } . Кожне значення слідує за : і пари назва/значення відділяються комами.
  • Масив — це послідовність значень. Масив починається символом [ і закінчується символом ]. Значення відділяються комами.
  • Значення може бути рядком в подвійних лапках, або числом, або логічними true чи false, або null, або об'єктом, або масивом. Ці структури можуть бути вкладені одна в одну.
  • Рядок — це послідовність з нуля або більше символів юнікода, обмежена подвійними лапками, з використанням escape-послідовностей, що починаються зі зворотної косої риски \. Символи представляються простим рядком.

Тип Рядок (String) дуже схожий на String в мовах C і Java. Число теж дуже схоже на C- або Java-число, за винятком того, що вісімкові та шістнадцяткові формати не використовуються. Пропуски можуть бути вставлені між будь-якими двома лексемами.

Наведений нижче приклад показує JSON представлення об'єкта, що описує людину. В об'єкті є рядкові поля імені і прізвища, об'єкт, що описує адресу, і масив, що містить список телефонів. 

{
   "firstName": "Іван",
   "lastName": "Коваленко",
   "address": {
       "streetAddress": "вул. Грушевського 14, кв.101",
       "city": "Київ",
       "postalCode": 21000
   },
   "phoneNumbers": [
       "044 123-1234",
       "050 123-4567"
   ]
}

Використання JSON в AJAX

Наступний фрагмент коду JavaScript показує, як клієнт може використати XMLHttpRequest для запиту об'єктів у форматі JSON із сервера. Серверна частина коду пропущена, вона просто повертає на запит URL рядок у JSON форматі. 

var the_object;
var http_request = new XMLHttpRequest();
http_request.open( "GET", url, true );
http_request.send(null);
http_request.onreadystatechange = function () {
    if ( http_request.readyState == 4 ) {
        if ( http_request.status == 200 ) {
            the_object = JSON.parse(http_request.responseText);
        } else {
            alert( "There was a problem with the URL." );
        }
        http_request = null;
    }
};

Треба відзначити, що тут використання XMLHttpRequest не є крос-браузерним (за деталями звертайтеся на сторінку XMLHttpRequest), і код зазнаватиме незначних модифікацій у різних версіях оглядачів Internet Explorer, Opera, Safari або Mozilla. Використання запиту XMLHttpRequest обмежено правилом одного джерела (same origin policy): URL, що відповідає на запит, має посилатися на той же сайт, що обслуговує сторінку, що ініціювала запит.

Оглядачі можуть також використовувати тег <iframe> для асинхронного запиту JSON-даних в кросс-браузерному варіанті, або використати просте перенаправлення <form action="url_to_cgi_script" target="name_of_hidden_iframe">. Такий підхід був поширений до приходу популярного нині запиту XMLHttpRequest.

Динамічний тег <script> також можна використати для підвантаження JSON-даних. Ця техніка можлива, щоб обійти надто суворе правило одного джерела, але вона не є безпечною. Запит JSONRequest пропонується, як безпечніша альтернатива.

Питання безпеки

Хоча JSON призначений для передачі даних в серіалізованому вигляді, його синтаксис відповідає синтаксису JavaScript і це створює низку проблем безпеки. Часто для обробки даних, отриманих від зовнішнього джерела у форматі JSON, до них застосовується функція eval() без якої-небудь попередньої перевірки.

JavaScript eval()

Оскільки JSON представляється синтаксично правильним фрагментом коду JavaScript, природним способом розбору JSON-даних в JavaScript-програмі є використання вбудованої в JavaScript функції eval(), яка призначена для обчислення JavaScript-виразів. При цьому підході відпадає необхідність у використанні додаткових парсерів.

Техніка використання eval() робить систему вразливою, якщо джерело JSON-даних, що використовуються, не відноситься до надійних. Такими даними може виступати шкідливий JavaScript-код для атак за допомогою ін'єкції коду. За допомогою цієї вразливості можливо здійснювати крадіжку даних, підробку автентифікації. Проте, вразливість можна усунути за рахунок використання додаткових засобів перевірки даних на коректність. Наприклад, до виконання eval() отримані від зовнішнього джерела дані можуть перевірятися за допомогою регулярних виразів. У RFC, що визначає JSON[1] пропонується використовувати такий код для перевірки його відповідності формату JSON 

const my_JSON_object = !(/[^,:{}\[\]0-9.\-+Eaeflnr-u \n\r\t]/.test(
text.replace(/"(\\.|[^"\\])*"/g, ''))) &&
eval('(' + testedData + ')');

Як безпечніша альтернатива eval() була запропонована нова функція parseJSON(), здатна обробляти тільки JSON-дані. Вона була представлена в четвертій версії стандарту ECMAScript і описана в статті під назвою «JSON: Знежирена альтернатива XML»[2].

Цей розділ потребує доповнення. (травень 2018)

Для синтаксичного розбору JSON може використовуватися функція JSON.parse[3].

Вбудований JSON

Останні версії веб-браузерів мають вбудовану підтримку JSON і здатні його обробляти без виклику функції eval(), що призводить до описаної проблеми. Обробка JSON у такому разі зазвичай здійснюється швидше. Так у червні 2009 року вбудовану підтримку JSON мали такі браузери:

  • Mozilla Firefox 3.5+, SeaMonkey 2, та Thunderbird 3[4]
  • Microsoft Internet Explorer 8Native JSON in IE8. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 5 серпня 2009. (англ.)
  • Opera 10.5+[5]
  • Браузери, засновані на WebKit (наприклад, Google Chrome, Apple Safari)[6]

Принаймні дві популярні бібліотеки JavaScript використовують вбудований JSON у разі його доступності:

Підробка крос-доменного запиту

Непродумане використання JSON робить сайти вразливими до підробки міжсайтових запитів (CSRF або XSRF)[9]. Оскільки тег <script> допускає використання джерела, що не належить до того ж домену, що і використовуваний ресурс, це дозволяє виконувати код даних, представлених у форматі JSON, в контексті довільної сторінки, що робить можливою компрометацію паролів або іншої конфіденційної інформації користувачів, що пройшли авторизацію на іншому сайті.

Це є проблемою тільки у разі вмісту в JSON-даних конфіденційної інформації, яка може бути компрометована третьою стороною і якщо сервер розраховує на політику одного джерела, блокуючи доступ до даних при виявленні зовнішнього запиту. Це не є проблемою, якщо сервер визначає допустимість запиту, надаючи дані тільки у разі його коректності. HTTP cookie не можна використовувати для визначення цього. Виключне використання HTTP cookie використовується підробкою міжсайтових запитів.

Розширення

JSONP

JSONP або «JSON з підкладкою» є розширенням JSON, коли назва функції зворотного виклику вказується як вхідний аргумент. Спочатку ідея була запропонована в блозі MacPython в 2005 році[10], і в наш час[коли?] використовується багатьма Web 2.0 застосунками, такими, як Dojo Toolkit Applications, Google Toolkit Applications[11] і zanox Web Services. Подальші розширення цього протоколу були запропоновані з урахуванням введення додаткових аргументів, як, наприклад, у разі JSONPP[12] за підтримки веб-сервісів S3DB.

Оскільки JSONP використовує скрипт-теги, виклики по суті відкриті світові. З цієї причини JSONP може бути недоречними для зберігання конфіденційних даних[13].

Включення скриптових тегів від віддалених сайтів дозволяє їм передати будь-який контент на сайті. Якщо віддалений сайт має вразливості, які дозволяють виконати ін'єкції JavaScript, то початковий сайт також може бути ними зачеплений.

BSON

Докладніше: BSON

BSON — це бінарна форма представлення простих структур даних і асоціативних масивів (які називають об'єктами або документами). Назва «BSON» заснована на визначенні JSON і неофіційно означає «Binary JSON» (бінарний JSON).

JSON Reference

Стандарт JSON не описує посилання на інші об'єкти або частини, але існує чернетка стандарту IETF для посилань на об'єкти на основі JSON.[14] Посилання дозволяють здійснювати трансклюзію — вставляти одні документи в інші.

JSON Reference — це JSON-об'єкт з ключем $ref (всі інші ключі ігноруються) і значенням стрічкового типу що містить URI, наприклад[14]: 

{ "$ref": "http://example.com/example.json#/foo/bar" }

Якщо URI містить ідентифікатор фрагмента[en] (в прикладі вище "/foo/bar"), він інтерпретується як JSON Pointer[14].

Модуль dojox.json.ref в Dojo toolkit, забезпечує підтримку декількох форм JSON Reference[15].

JSON Pointer

Цей розділ потребує доповнення. (травень 2018)

https://tools.ietf.org/html/draft-ietf-appsawg-json-pointer-04

Порівняння з іншими форматами

Детальніше: Порівняння форматів серіалізації даних[en]

YAML

Як функціонально, так і синтаксично JSON є підмножиною мови YAML. Зокрема, специфікація YAML 1.2 указує, що «будь-який файл у форматі JSON є коректним файлом у форматі YAML»[16]. Найпоширеніший парсер YAML здатний обробляти й JSON[17]. Специфікація YAML до версії 1.2 не повністю покривала JSON, насамперед через відсутність рідної підтримки UTF-32 в YAML, а також вимоги пропуску після роздільника-коми. Крім того, специфікація JSON включала коментарі в стилі /* */.

Найважливішою відмінністю YAML є набір розширень синтаксису, для яких немає аналогів у JSON:

Реляційний
YAML підтримує реляційні дані: в YAML-документі можна посилатися на якір, що зустрівся раніше у файлі/потоці. Таким чином можна представити рекурсивні структури.
Розширюваний
YAML підтримує розширювані типи даних крім примітивів (тобто рядків, чисел, логічних змінних).
Блоки:
у YAML доступний блоковий синтаксис з відступами; він даэ змогу описати структуровані дані без використання зайвих символів (всіляких дужок, лапок тощо).

JSON Schema

JSON Schema — одна з мов опису структури JSON документа. Використовує синтаксис JSON. Базується на концепціях XML Schema, RelaxNG, Kwalify. JSON Schema — самоописова мова: при її використанні для обробки даних і опису їхньої допустимості можуть використовуватись однакові інструменти серіалізації/десеріалізації[18].

Див. також

  • jq — мова програмування розроблена для роботи з JSON

Виноски

  1. ↑ RFC 4627
  2. ↑ Douglas Crockford. JSON: The Fat-Free Alternative to XML. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 19 серпня 2009.
  3. ↑ JSON.parse().
  4. ↑ Using native JSON. (англ.)
  5. ↑ Web specifications supported in Opera Presto 2.5. 10 березня 2010. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 29 березня 2010.(англ.)
  6. ↑ Implement ES 3.1 JSON object. (англ.)
  7. ↑ Ticket #4429. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 19 серпня 2009. (англ.)
  8. ↑ Ticket #8111. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 19 серпня 2009. (англ.)
  9. ↑ Advanced Web Attack Techniques using GMail — Джеремі Гроссмен, WhiteHat Security (англ.)
  10. ↑ from __future__ import * » Remote JSON — JSONP. Bob.pythonmac.org. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 8 вересня 2008.
  11. ↑ GWT Tutorial: How to Read Web Services Client-Side with JSONP. Архів оригіналу за 17 січень 2013. Процитовано 19 серпень 2009.
  12. ↑ Almeida Jonas. JSON, JSONP, JSONPP?. — S3DB, 2008. — 11 червня. Процитовано 2009-04-26.
  13. ↑ RIAspot. JSON P for Cross Site XHR. Архів оригіналу за 5 грудень 2008. Процитовано 19 серпень 2009.
  14. ↑ а б в Zyp, Kris (16 вересня 2012). Bryan, Paul C. (ред.). JSON Reference: draft-pbryan-zyp-json-ref-03. Internet Engineering Task Force.
  15. ↑ JSON referencing in Dojo. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 19 серпня 2009.
  16. ↑ YAML Ver.1.2 Working Draft. Архів оригіналу за 16 травень 2008. Процитовано 5 серпень 2009.
  17. ↑ YAML is JSON [Архівовано 14 вересень 2008 у Wayback Machine.], RedHanded, 08 апреля 2005.
  18. ↑ Json.Com. JSON Schema Proposal. Архів оригіналу за 14 травень 2008. Процитовано 5 серпень 2009.

Посилання

Підручники

Аналіз коду
Компілятори
Концепти
Дебагери
Генератори документації
Редактори коду (порівняння)
Фреймворки
Пов'язані технології
Менеджери пакетів
Серверний JS
Тестування
Персоналії
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=JSON&oldid=27998303