Жіноче безпліддя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жіноче безпліддя
Кумулятивний відсоток та середній вік жінок, які досягають субфертильності, стерильності, нерегулярної менструації та менопаузи.[1]
Кумулятивний відсоток та середній вік жінок, які досягають субфертильності, стерильності, нерегулярної менструації та менопаузи.[1]
Кумулятивний відсоток та середній вік жінок, які досягають субфертильності, стерильності, нерегулярної менструації та менопаузи.[1]
Спеціальністьгінекологія
Симптоминеможливість завагітніти або виносити вагітність через стан жіночого організму[2]
Початокпісля 6 — 12 місяців незахищеного сексу[3]
Причинивідсутність овуляції (літній вік, первинна недостатність яєчників, СПКЯ, захворювання щитовидної залози); ендометріоз; закупорка фаллопієвих труб (внаслідок інфекцій, що передаються статевим шляхом, небезпечного аборту); високий пролактин; проблеми з менструальним циклом; міоми; ожиріння; генетичні умови; автоімунні розлади[4][2][5]
Фактори ризикукуріння, алкоголь, фізичний або емоційний стрес[6]
Лікуваннямедикаменти, хірургічна операція, штучне запліднення, допоміжні репродуктивні технології[3][6]
Частота10 — 17 % пар у певний час[7][5]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11GA31
МКХ-10N97.0
DiseasesDB4786
MeSHD007247
CMNS: Female infertility у Вікісховищі

Жіноче безпліддя означає неможливість завагітніти або залишитися вагітною, яка пов'язана з організмом жінки.[2] Воно становить близько 37 % випадків безпліддя: ще 8 % пояснюються чоловічим безпліддям та 35 % — обома.[2] У популяції, яка намагається завагітніти, ймовірність становить 25 % через три місяці та 85 % після одного року незахищеного сексу.[2] Ті, у кого спостерігають безпліддя, піддаються більшому ризику інших проблем зі здоров'ям, включаючи хвороби серця.[8]

До поширених причин належать відсутність овуляції (25 %) через літній вік, первинна недостатність яєчників, синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) або захворювання щитовидної залози; ендометріоз (15 %); закупорка фаллопієвих труб (11 %), наприклад, внаслідок інфекцій, що передаються статевим шляхом, або небезпечного аборту; високий пролактин (7 %); проблеми з менструальним циклом; міоми; ожиріння; генетичні умови; та автоімунні розлади.[4][2][5] Інші фактори ризику включають куріння, алкоголь, фізичний або емоційний стрес.[6] Діагноз ґрунтується на неможливості завагітніти або виносити вагітність після одного року спроб (або шести місяців у жінок старше 35 років).[3]

Лікування може включати медикаменти, хірургічне втручання, штучне запліднення або допоміжні репродуктивні технології.[3][6] Використовувані ліки можуть включати кломіфен, летрозол, менопаузальний гонадотропін людини (hMG), фолікулостимулюючий гормон (FSH), гонадотропін-рилізинг-гормон (GnRH), метформін і бромокриптин.[6] Допоміжні репродуктивні технології включають екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), інтрацитоплазматичну ін'єкцію сперми та інтрафаллопієву передачу зиготи.[6] ЕКЗ також дозволяє передімплантаційне генетичне тестування.[6]

Безпліддя вражає від 10 до 17 % пар у певний момент часу.[7][5] Найчастіше зустрічається в Південній Азії, Африці, Близькому Сході, Центральній і Східній Європі та Центральній Азії.[9] У жінок віком до 35 років цей показник становить менше 10 %, у віці від 35 до 40 років — 25 %, а у віці від 40 до 44 років — 30 %.[2] Це може виклика́ти соціальну стигму або призвести до проблем у стосунках.[8] Жінку у стосунках може чути звинувачення у свій бік незалежно від того, чи причина в її організмі, чи ні.[5] Лікування може бути дорогим або недоступним у багатьох частинах світу.[6][5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. te Velde, E. R. (2002). The variability of female reproductive ageing. Human Reproduction Update. 8 (2): 141—154. doi:10.1093/humupd/8.2.141. ISSN 1355-4786. PMID 12099629.
  2. а б в г д е ж Walker, MH; Tobler, KJ (January 2024). Female Infertility. StatPearls. PMID 32310493.
  3. а б в г Female Infertility. medlineplus.gov. Архів оригіналу за 24 November 2023. Процитовано 20 March 2024.
  4. а б What are some possible causes of female infertility? | NICHD — Eunice Kennedy Shriver National Institute of Child Health and Human Development. www.nichd.nih.gov (англ.). 31 January 2017. Архів оригіналу за 8 August 2020. Процитовано 20 March 2024.
  5. а б в г д е Infertility. www.who.int (англ.). Архів оригіналу за 10 March 2024. Процитовано 20 March 2024.
  6. а б в г д е ж и Infertility | CDC. www.cdc.gov (амер.). 26 April 2023. Архів оригіналу за 5 March 2023. Процитовано 20 March 2024.
  7. а б Nik Hazlina, NH; Norhayati, MN; Shaiful Bahari, I; Nik Muhammad Arif, NA (30 March 2022). Worldwide prevalence, risk factors and psychological impact of infertility among women: a systematic review and meta-analysis. BMJ open. 12 (3): e057132. doi:10.1136/bmjopen-2021-057132. PMID 35354629.
  8. а б Sun, H; Gong, TT; Jiang, YT; Zhang, S; Zhao, YH; Wu, QJ (2 December 2019). Global, regional, and national prevalence and disability-adjusted life-years for infertility in 195 countries and territories, 1990-2017: results from a global burden of disease study, 2017. Aging. 11 (23): 10952—10991. doi:10.18632/aging.102497. PMID 31790362.
  9. Mascarenhas M.N.; Flaxman S.R.; Boerma T.; Vanderpoel S.; Stevens G.A. (2012). National, Regional, and Global Trends in Infertility Prevalence Since 1990: A Systematic Analysis of 277 Health Surveys. PLOS Med. 9 (12): e1001356. doi:10.1371/journal.pmed.1001356. PMC 3525527. PMID 23271957.