Налагоджувач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Зневаджувач)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Відлагоджувач (зневаджувач, англ. debugger, також зустр. англіцизм: деба́гер, українською означає відлагоджувати[1] (програма що допомагає виявити помилки в програмному коді, в даному випадку) — комп'ютерна програма, яка використовується для тестування і виправлення вад інших програм. Як варіант, код для розгляду може бути запущено на емуляторі інструкцій, що дозволяє більший контроль зупинки процесу при заданих умовах, але, як правило, тоді виконання коду відбувається набагато повільніше, ніж якщо це робиться напряму на процесорі.

Якщо програма завершується аварійно, буде показано позицію у вихідному коді, якщо це відлагоджувач рівня вихідних кодів або відлагоджувач символьний, що як правило присутні в інтегрованих середовищах розробки. Відлагоджувачі таких типів показують рядок у дизасемблері. («Аварійне завершення» відбувається, коли програма не може продовжуватися через помилку. Наприклад, програма намагається використати інструкцію, відсутню на поточній версії центрального процесора або при спробі доступу до відсутньої або захищеної пам'яті.

Як правило, відлагоджувач також пропонує складніші функції, як, наприклад, просування програми крок за кроком, зупинки (можна призупинити програму для вивчення поточного стану) при деякій події за допомогою точки зупину, а також відстеження значення змінних. Деякі відлагоджувачі мають можливість змінити стан програми, поки вона працює, а не лише просто спостерігати її.

Важливість гарного відлагоджувача важко переоцінити. Більш того, наявність та якість такого інструменту для конкретної мови та платформи можуть бути вирішальним фактором у їх використанні, навіть якщо інша мова або платформа краще підходять для виконання завдання. Разом з тим, важливо також зазначити, що програмне забезпечення може поводитися (і часто поводиться) інакше під керуванням відлагоджувача, ніж при прямому виконанні, через неминучі зміни в оточенні, що вносяться відлагоджувачем. В результаті, навіть при потужному інструменті зневадження, часто дуже важко відслідковувати виконання завдань у складних багатопотокових або розподілених системах.

Та ж функціональність, що робить відлагоджувач корисною для усунення помилок, дозволяє його використання з хакерською метою, наприклад, при спробі уникнути захисту від копіювання, керування цифровими правами та інших програмних функцій захисту.

Більшість основних рушіїв зневадження, таких як GDB і DBX надають інтерфейс командного рядка. Графічні оболонки відлагоджувачів є популярними розширеннями для рушіїв зневадження, які забезпечують інтегрування в інтегроване середовище розробки, анімацію та візуалізацію функцій.

Апаратна підтримка для відлагодження

[ред. | ред. код]

Більшість сучасних мікропроцесорів мають принаймні одну з цих функцій полегшення зневадження у своїй архітектурі:

  • апаратна підтримка покрокового виконання програми, наприклад, прапорець пастки[en]
  • набір інструкцій, що відповідає вимогам до віртуалізації від Popek та Goldberg, що дозволяє простіше побудувати відлагоджувач програмного забезпечення, яке працює на тому ж процесорі, що й програма зневадження; такі процесори можуть виконувати внутрішні цикли програми на повній швидкості, але залишаються під контролем відлагоджувача
  • внутрішньосхемне програмування дозволяє відлагоджувачу виконати програму заново на зовнішніх апаратних засобах задля її тестування (наприклад, для додавання або вилучення точок зупину на інструкціях)
  • апаратне забезпечення точок зупину при зміні даних, наприклад, виключна ситуація при відсутності сторінки
  • контакти JTAG або новіші інтерфейси зневадження Nexus[en] та ETM (Embedded Trace Macrocell від ARM)

Список відлагоджувачів

[ред. | ред. код]
Winpdb що проводить відлагодження себе

Відлагоджувач є невід'ємною складовою частиною вбудованого середовища розробки, а відтак всі такі середовища мають у своєму складі відлагоджувачі, або повністю вбудовані, або ж надають користувацький інтерфейс до зовнішніх програм чи розширень.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jonathan B. Rosenberg, How Debuggers Work: Algorithms, Data Structures, and Architecture, John Wiley & Sons, ISBN 0-471-14966-7

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Є. Мейнарович, М. Кратко, «Англійсько-український словник з математики та інформатики», 2010р