Болонський університет

Болонський університет
UNIBO|рівень акредитації|кількість факультетів
44°29′38″ пн. ш. 11°20′34″ сх. д.
Тип	громадський університет і видавець відкритого доступу[[d:Track:Q1227538]]-2">[2]
Країна	Італія[[d:Track:Q1227538]]-2">[2]
Розташування	Італія Болонья
Гасло	Alma Mater Studiorum. Petrus ubique pater legum Bononia mater
Засновано	1088
Ректор	Giovanni Molarid-3">[3]
Студентів	77 498 (7 березня 2015)
Інтернів	29 576
Співробітників	7688 осіб (2018)
Кольори	червоний
Членство у	Союз середземноморських університетів, Утрехтська мережа, Коїмбрська група, ORCID-5">[5], Europaeumd, Асоціація університетів Європи-7">[7], Guild of European Research-Intensive Universitiesd-8">[8], Партнерство Європейської Групи університетів Аеронавтики та Космосу, Коаліція з покращення оцінки дослідженьd-9">[9] і European Open Science Cloud Associationd-10">[10]
Складається з	Library of the University of Bolognad
Кампус	Болонья (головний кампус), Форлі, Чезена, Равенна, Ріміні
Мова викладання	італійська
Випускники	Категорія:Випускники Болонського університету
Штаб-квартира	Болонья
Сайт	unibo.it
University of Bologna у Вікісховищі

Боло́нський університе́т — найстаріший університет Європи, в місті Болонья (Північна Італія), заснований в 1088 році як юридичний навчальний заклад. Медичний, філософський та теологічний факультети створені в XIV столітті. Серед викладачів Болонського університету були видатні анатоми — Везалій і Мальпігі. У Болонському університеті зробив своє знамените відкриття Луїджі Гальвані. Одним із ректорів університету був українець Юрій Дрогобич. До Болонського університету приймали вчитися жінок, а в XIV—XV століття почали з'являтися і професорки.

Факультети

В Болонському університеті

Студентка Болоньї за навчанням

В університеті є такі факультети:

• юридичний,
• торговельно-економічний,
• філологічний,
• філософський,
• педагогічний,
• медичний,
• фізико-математичний,
• природничий,
• промислової хімії,
• інженерний,
• сільськогосподарський,
• ветеринарної медицини.

Відомі студенти й викладачі

• XI століття
  • Ірнерій

• XII століття
  • Граціан
  • Вільгельм Тірський

• XIII століття
  • Гвідо Фава
  • Гвідо Гвініцеллі

• XIV століття
  • Чекко д'Асколі
  • Данте Аліг'єрі
  • Франческо Петрарка
  • Мануїл Хрисолор
  • Колюччо Салютаті

• XIV століття
  • Юрій Дрогобич
  • Леон-Баттіста Альберті
  • Ніколаус Коперник
  • Альбрехт Дюрер
  • Джованні Піко делла Мірандола
  • Сципион Дель Ферро
  • Богуслав Газіштейн

• XVI століття
  • Джироламо Кардано
  • Парацельс
  • Джованні делла Каза
  • Григорій XIII
  • Андреас Везалій
  • П'єтро Помпонацці
  • Карло Борромео
  • Торквато Тассо

• XVII століття
  • Казимир Лев Сапега
  • Джованні Доменіко Кассіні
  • Бонавентура Кавальєрі
  • Марчелло Мальпігі

• XVIII століття
  • Марія Ґаетана Аньєзі
  • Луїджі Гальвані
  • Карло Ґольдоні

• XIX століття
  • Джозуе Кардуччі
  • Камілло Гольджі

• XX століття
  • Гульєльмо Марконі
  • Умберто Еко
  • П'єр Паоло Пазоліні
  • Романо Проді
  • Аугусто Рігі
  • Федеріго Енрікес
  • П'єрлуїджі Колліна
  • Мікеланджело Антоніоні
  • Джакомо Чамічан

Див. також

• Жіноча освіта
• Аль-Карауїн найстаріший діючий навчальний заклад у світі.

Примітки

_2-0">^а Directory_of_Open_Access_Journals_—_2003.[[d:Track:Q1227538]]