Вибори Президента Ірану 2024

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
‹ 2021 Іран
Вибори Президента Ірану 2024
28 червня (1 тур), 5 липня 2024 (2 тур)
Явка: 39,93% (1 тур), 49,68 % (2 тур)
Кандидат Масуд Пезешкіян Саід Джалілі
Голосів виборців 16 384 403 13 538 179
Відсоток 54,76% 45,24%
Обраний Президент
Масуд Пезешкіян
вступив на посаду

Дострокові президентські вибори в Ірані 2024 року[1] відбулися після загибелі попереднього президента Ібрагіма Раїсі в аварії гелікоптера 19 травня 2024 року[2].

28 червня відбувся перший тур виборів, жоден з кандидатів не отримав більшості. Явка склала 39,93 %, що стало найнижчим показником для президентських виборів в історії Ірану, на понад 8 відсоткових пунктів нижче попереднього рекорду 48,48 %, встановленого на президентських виборах в Ірані 2021 року[3].

5 липня було проведено повторне голосування між Саїдом Джалілі та Масудом Пезешкіяном[4]. Переможцем виборів став Пезешкіян[5][6].

Передумови

[ред. | ред. код]

19 травня 2024 року Раїсі разом із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим повертався з поїздки на ірано-азербайджанський кордон для урочистого відкриття гідроелектростанції на водосховищі Гіз Галасі[7] Під час їхньої подорожі гелікоптер, на борту якого перебували Раїсі та сім інших пасажирів і члени екіпажу[8], розбився поблизу села Узі в повіті Варзакан у провінції Східний Азербайджан[9][10]. Пізніше того ж дня було знайдено уламки вертольота[11], і всі, хто був на борту, загинули. Це призвело до того, що перший віце-президент Мохаммад Мохбер став виконувачем обов'язків президента відповідно до статті 131 Конституції[12].

Похорон Раїсі

Виборча система

[ред. | ред. код]

Президент Ірану зазвичай обирається кожні чотири роки «прямим голосуванням народу», як зазначено в статті 114 Конституції Ірану[12]. Це означає, що президентські вибори мали відбутися 18 червня 2025 року, але через смерть президента вони відбулися значно раніше. Згідно з політичною системою Ірану, президент є найвищою посадовою особою країни, яка обирається на прямих виборах, главою виконавчої влади та другою за важливістю посадою після верховного лідера[13].

Згідно з конституцією Ісламської Республіки Іран, будь-який громадянин Ірану, який сповідує шиїтський іслам, вірний Конституції та ідеології Ісламської Республіки, може брати участь у виборах як кандидат у президенти. Установа під назвою «Агентство моніторингу виборів» (EMA), якою керує Рада вартових, перевіряє зареєстрованих кандидатів і відбирає невелику кількість для участі у виборах[14].

Рада вартових публічно не оголошує причини відмови конкретним кандидатам, хоча ці причини приватно пояснюють кожному кандидату. Жінкам конституція не забороняє балотуватися; однак станом на 2024 рік кожна жінка, яка зареєструвалася як кандидат, була виключена з балотування на виборах Радою вартових[15][16], хоча організація і спростувала відхилення кандидатури жінки саме через її стать[17].

Кандидатури, затверджені Радою вартових, виносяться на відкрите голосування. Переможцем вважається кандидат, який набере більшість (50 % плюс один) голосів. Якщо жоден кандидат не набере достатньої кількості голосів, наступної п'ятниці проводиться другий тур виборів між двома кандидатами, які набрали найбільшу кількість голосів[18]. Іранці, які голосують під час виборів, отримують штамп із зазначенням цього у своїх свідоцтвах про народження[19].

Згідно з конституцією, після того, як результат буде відомий, верховний лідер повинен підписати указ обраного президента, і якщо він відмовиться підписати, обраний президент не стане президентом. Досі верховні лідери завжди підписували указ обраного президента[20][21]. Після цього обраний президент повинен прочитати та підписати присягу на сесії Ісламської консультативної ради в присутності членів Ради вартових і голови Верховного суду[18].

На цих виборах право голосу мали понад 61 мільйон громадян, близько 18 мільйонів з них віком від 18 до 30 років[22]. Виборці повинні пред'явити свідоцтва про народження, паспорти[23] або смарт-картки[24][25]. У Міністерстві розвідки попередили, що кандидати в президенти перебувають під постійним моніторингом[26].

Голосування за кордоном

[ред. | ред. код]

Голосування за участі іноземних іранців проходило в 344 місцях по всьому світу[27][28]. В Австралії через протести іранської діаспори скасували голосування в Брісбені та Сіднеї[29]. Опоненти іранського уряду, які хотіли бойкоту виборів, критикували адміністрацію Байдена за дозвіл встановлення виборчих дільниць у Сполучених Штатах[30]. Саудівська Аравія[31] і Канада відмовилися надати Ірану дозвіл на встановлення урн для голосування за кордоном[32], хоча пізніше це рішення скасували в Саудівській Аравії[33]. Натомість виборчі дільниці розмістили на кордоні між США та Канадою[34].

Дати

[ред. | ред. код]

Після оголошення про смерть Раїсі 20 травня влада оголосила, що голосування відбудеться 28 червня[1]. Реєстрація кандидатів почалася 30 травня і тривала до 3 червня[35], а агітація тривала з 12 до 27 червня[1].

Кандидати

[ред. | ред. код]

Реєстрація на вибори президента стартувала 30 травня і завершилася 3 червня. Загалом свої кандидатури в президенти висунули 80 осіб, у тому числі чотири жінки[36]. Більшість кандидатів вважалися консерваторами та ультраконсерваторами[37]. Остаточний список кандидатів Рада вартових оприлюднила 9 червня[38]. Тим, кому рада відмовила, не дозволили опротестувати рішення[39].

Відхилено

[ред. | ред. код]

Загалом Рада опікунів відхилила кандидатури 74 кандидатів[38]. Серед них усі чотири жінки, які подали заявку на участь у виборах[40]. Заявки щонайменше 30 кандидатів були відхилені 30 травня через невідповідність «основним умовам кваліфікації»[41]. Зокрема, було відхилено заявку колишнього президента Махмуда Ахмадінежада; він був дискваліфікований і на попередніх виборах 2021 року[42].

Затверджено

[ред. | ред. код]

Рада вартових дозволила балотуватися на пост президента шістьом кандидатам, а саме Мохаммаду Багеру Галібафу, Саїду Джалілі, Масуду Пезешкіяну, Мостафі Пурмохаммаді, Амірхоссейну Газізаде Хашемі та Алірезі Закані[38]. 26 червня Хашемі зняв свою кандидатуру і закликав інших кандидатів зробити те ж саме, «щоб фронт революції був зміцнений». За ним 27 червня пішов Закані, який зробив це, посилаючись на необхідність «заблокувати формування третьої адміністрації» колишнього президента Хасана Рухані[43]. Ці два кандидати, а також Галібаф, підтримали Джалілі у другому турі[44].

Ім'я Народився Досвід Партія #

Мохаммад Багер Галібаф 		01961-08-2323 серпня 1961
(62 роки)

Торкабе, Іран 		Спікер Ісламської консультативної асамблеї
(з 2020 року)

Член Ради доцільності Ірану
(2017—2020)

Мер Тегерана
(2005—2017)

Кандидат в президенти
(2005, 2013 та 2017) 		Прогресивний та справедливий народ ісламського Ірану

Амір-Хоссейн Газізаде Хашемі
(зняв кандидатуру) 		01971-04-1414 квітня 1971
(53 роки)

Фаріман, Іран 		Віце-президент Ірану
(з 2021)

Член Ісламської консультативної ради Ірану
(2008—2021)

Кандидат в президенти
(2021) 		Партія ісламського права [45]

Саїд Джалілі 		01965-09-066 вересня 1965
(58 років)

Мешхед, Іран 		Член Ради доцільності Ірану
(з 2013)

Голова Вищої ради національної безпеки Ірану
(2007—2013)

Головний учасник ядерних переговорів
(2007—2013)

Кандидат в президенти
(2013, 2021) 		Незалежний політик

Масуд Пезешкіян 		01954-09-2929 вересня 1954
(69 років)

Мегабад, Іран 		Член Ісламської консультативної ради Ірану
(з 2008)

Міністр охорони здоров'я та медичної освіти
(2001—2005) 		Незалежний політик

Мостафа Пурмохаммаді 		01960-03-099 березня 1960
(64 роки)

Кум, Іран 		Міністр юстиції Ірану
(2013—2017)

Міністр внутрішніх справ
(2005—2008) 		Товариство бойового духовенства

Аліреза Закані
(зняв кандидатуру) 		01966-03-033 березня 1966
(58 років)

Рей, Іран 		Мер Тегерана
(з 2021)

Член Ісламської консультативної ради Ірану
(2004—2016; 2020—2021)

Кандидат в президенти
(2021) 		Society of Pathseekers

Кампанія

[ред. | ред. код]

У своїй промові 3 червня верховний лідер аятола Алі Хаменеї наказав кандидатам не нападати один на одного і висловив перевагу «революційному президенту»[46]. Більшість кандидатів зосередили свої програми на соціальному забезпеченні та покращенні житлових умов[47][48][49][50][51][52][53].

Влада надала 20 ГБ безкоштовного мобільного інтернета для використання в месенджерах та програмі Telewebion протягом 30 днів для просування інформації про вибори[54]. Фінансоване США Radio Farda передбачало, що загальна вартість виборів становитиме понад 357 мільйонів доларів США[55].

Консерватори

[ред. | ред. код]

Саїд Джалілі з Фронту стабільності ісламської революції балотувався в президенти вчетверте. Колишній міністр закордонних справ він допомагав уряду протягом останніх 10 років[56]. Його підтримувало Ісламське товариство студентів[57]. У своїй книзі Джалілі висловлював погляди на зовнішню політику, натхненні есхатологією, заснованою на протистоянні західному світу[58]. Щоб залучити голоси виборців, Аліреза Закані заявив, що щодня роздаватиме 120 тонн м'яса[59]. Він також пообіцяв безкоштовне медичне обслуговування для жінок і людей похилого віку та грошові виплати бідним[60].

Реформатори

[ред. | ред. код]

З шести кандидатів, затверджених Радою опікунів, Масуд Пезешкіян вважався єдиним представником лібералів та реформістів[38]. Його підтримували Nedaye Iranian, Партія національної довіри, Партія поміркованості та розвитку, Коаліція реформістських жіночих партій[61][62][63][64][38], колишній президент Мохаммед Хатамі, колишній міністр закордонних справ Мохаммад Джавад Заріф[65] і Асамблея сил лінії Імама[66]. Гасло кампанії Пезешкіяна — «Жити без сорому»[67][68]. Він також виступав проти програми ісламської релігійної поліції[69] і критикував закони країни щодо носіння хіджабу[70].

Дебати

[ред. | ред. код]

Перший тур

[ред. | ред. код]

Телеканал IRIB ексклюзивно проводив і транслював президентські дебати[71][72]. Питання, які будуть ставитися під час дебатів, були заздалегідь передані всім кандидатам[73]. IRIB і виборчий офіс застерегли кандидатів від псування іміджу країни[74][75]. Для кандидатів IRIB також створював документальні фільми[76]. Уряд заборонив демонструвати зображення кандидатів з Алі Хаменеї та його попередником на посаді верховного лідера Рухоллою Хомейні[77].

Під час перших дебатів 17 червня кандидатів запитували про такі питання, як інфляція, дефіцит державного бюджету, житло та корупція. Усі кандидати пообіцяли скасувати санкції проти Ірану, зміцнити ріал і провести реформи[65]. Під час дебатів Галібаф зробив кілька неправдивих заяв про економіку, щодо марнотратства енергії в країні, національного ВВП і рівня продуктивності[78]. Журналіст Вахід Аштарі стверджував, що Галібаф неправдиво стверджував, що ніколи не подав до суду на жодного журналіста[79]. Аштарі був заарештований 20 червня після того, як опублікував записи про багаж доньки Галібафа, яка їздила до Туреччини[80]. Закані неправдиво заявив, що в метро Тегерана не було поліцейських, які носять хіджаб, і що він не виступав проти імпортних вакцин проти COVID-19[81][82]. Пурмохаммеді стверджував, що програма новин IRIB TV2 20:30 піддала цензурі відео, яке він їм надіслав[83].

На дебатах 20 червня під час обговорення культури радник Пезешкіана Мохаммед Фазелі викинув свій мікрофон і покинув студію після суперечки з одним із ведучих[84] Під час дебатів знову обговорювали економічні питання, а також субсидії на пальне та освіту[85].

Під час третіх дебатів 21 червня Хашемі пообіцяв створити зону на пляжах для жінок, щоб кататися на водних мотоциклах і займатися водними видами спорту[86], тоді як Пурмохаммеді пообіцяв декриміналізувати відсутність хіджабу та припинити насильницькі дії з боку поліції та Басіджа[87]. Джалілі розкритикував надмірну увагу ЗМІ до смерті Махси Аміні, а не до смерті тисяч жінок у Газі[88]. Галібаф стверджував, що Національна інформаційна мережа Ірану просунулася на 75 %, попри заперечення, що це є «неперевірним»[89].

Під час четвертих дебатів 24 червня Пурмохаммаді назвав Джалілі зрадником за саботаж ратифікації FATF і нафтової угоди Ахмадінежада Crescent[90]; Джалілі заперечив це і заявив, що угода була помилковою[91]. Колишній міністр нафти Біджан Намдар Зангенех сказав, що «Джалілі та його пішак Закані говорять про Crescent у кожному тихому місці» і що Джалілі не прийде з ним на дебати, оскільки він «покаже, скільки непоправної економічної шкоди завдав Джалілі»[92]. Хашемі критикував Хасана Роухані та реформістів за розпалювання війни в Афганістані та похвалив Ібрагіма Раїсі за те, що він уклав мир і не дозволив Ізраїлю наступати[93]. Пурмохаммаді назвав страти іранських політв'язнів 1988 року «проєктом важких часів уряду» і зауважив, що «були страчені лише члени Народної організації моджахедів Ірану, які боролися проти народу»[94].

Під час п'ятих, останніх дебатів (25 червня) Хашемі пообіцяв скасувати дванадцятимісячну військову повинність для чоловіків[95]. Хашемі заперечував існування інтернет-цензури в Ірані, а Пезешкіян захищав відключення Інтернету в Ірані у 2019 році[96]. Пурмохаммаді пообіцяв забезпечити прозорість Тегеранської фондової біржі[97]. Під час дебатів про жінок представник Джалілі сказав, що жінки самі винні у тому, що на них нападають, бо не носять хіджаб[98]. Сам Джалілі сказав інтерв'юеру, що вони не розуміють «стратегічної глибини» законів про носіння хіджабу[99]. IRIB цензурував виступ Пезешкіяна, де він підтримував Махсу Аміні[100].

Другий тур

[ред. | ред. код]

Під час двогодинних теледебатів на IRIB 1 липня Пезешкіян розкритикував Джалілі за відсутність управлінського досвіду, його позицію щодо ядерних переговорів і обіцянку досягти рівня економічного зростання на 8 % під час перебування на посаді, додавши, що владі слід дозволити «стратити» Джалілі, якщо його мета не буде досягнута. Джалілі звинуватив Пезешкіяна в тому, що той не має плану, як керувати країною, а натомість приведе її до «відсталої позиції». Обидва кандидати пообіцяли розв'язати проблеми бідних, робітників, жінок, етнічних груп і релігійних меншин, а також покращити інтернет-послуги. Вони також закликали розслідувати низьку явку в першому турі[101]. Пезешкіян назвав ситуацію в Ірані тупиковою і заявив, що жоден уряд не буде рости в клітці. Він знову розкритикував Джалілі за його тіньову роль.[102][103][104][105].

Під час фінальних дебатів 2 липня Пезешкіян пообіцяв відновити ядерну угоду з іноземними державами, а Джалілі закликав США виконувати свої зобов'язання нарівні «з тими зобов'язаннями, які ми виконали». Обидва кандидати пообіцяли покращити економіку, надати енергетичні субсидії бідним та сприяти імпорту автомобілів, одночасно підтримуючи вітчизняних автовиробників[106]. Джалілі зробив кілька оманливих тверджень щодо економіки, які мали критикувати адміністрацію Рухані та хвалити адміністрацію Раїсі[107].

Опитування громадської думки та прогнози

[ред. | ред. код]
Дата Опитувач Розмір вибірки Похибка Джалілі Галібаф Пешезкіян Хашемі Закані Пурмохаммаді Не визначилися Перевага
4 липня Islamic Consultative Assembly[108] 44.2 % 53.7 % 9.5 %
3 липня Iranian Students News Agency[109] ±2 % 43.9 % 49.5 % 5.6 %
26 червня Tehran University[110] 3.5 % 26.8 % 23.3 % 32.9 % 3.6 % 1.7 % 1.6 % 7.7 % 6.1 %
26 червня Iranian Students Polling Agency[111] 3589 28.8 % 19.1 % 33.1 % 2.8 % 2.1 % 1.4 % 10.5 % 4.3 %
22–24 червня Mellat Opinion Poll Institute (Islamic Consultative Assembly)[112] 1100 16.3 % 16.9 % 23.5 % 3.2 % 1.2 % 0.5 % 38.4 % 6.6 %
22–23 червня Shenaakht[113] 1000 20 % 19 % 28 % 3 % 1 % 1 % 28 % 8 %
22–23 червня Imam Sadeq University[114] 1500 21.5 % 23.4 % 24.4 % 4.5 % 2.4 % 2 % 21.8 % 1 %
22–23 червня Iranian Students Polling Agency[115] 4057 24 % 14.7 % 24.4 % 2 % 1.7 % 0.7 % 30.6 % 0.4 %
18–20 червня IRIB[джерело?] 22.5 % 19.5 % 19.4 % 2.7 % 2.2 % 0.9 % 28.4 % 3 %
18–20 червня Mellat Opinion Poll Institute (Islamic Consultative Assembly)[116] 850 18.2 % 20.7 % 18.9 % 4.6 % 2 % 1.8 % 33.8 % 1.8 %
18–19 червня Iranian Students Polling Agency[117] 4545 26.2 % 19 % 19.8 % 2.6 % 2 % 0.9 % 27.4 % 6.4 %
18–19 червня Imam Sadeq University[118] 23.5 % 29.3 % 30 % 2.7 % 1.2 % 1.1 % 12.4 % 0.7 %
11–13 червня Research Center for Culture, Art and Communication[119] 36.7 % 30.4 % 28.3 % 1.4 % 1.7 % 1.4 % 62 %[a] 6.3 %
30 травня Початок реєстрації

Іранське студентське агенство опитувань прогнозувало явку 44,4 %[120][121]. Відповідно до опитування, проведеного Центром досліджень Меджлісу з 26 по 29 травня 2024 року, прогнозувалося, що явка виборців становитиме понад 53 %.[122] З іншого боку, опитування, проведене Міністерством культури та ісламської орієнтації, передбачало лише 30 % участі виборців з Тегерану[123]. Командування правоохоронних органів Ісламської Республіки Іран застерегло людей від поширення публікацій із фейковими опитуваннями, оголосивши це злочином[124].

25 червня верховний лідер аятолла Алі Хаменеї закликав до «активної участі» у виборах, назвавши їх «гордістю ісламської республіки»[125]. Він також застеріг від підтримки кандидатів, які вважають, що «всі шляхи прогресу» йдуть зі Сполучених Штатів[126]. Аббас Абді, один із найвпливовіших реформаторських діячів Ірану, прогнозував максимальну явку на виборах у 60 % і мінімальну 55 %[127][128][129][130]. Telegram-канал IRGC провів опитування, у якому Пезешкіян набрав 60 % голосів.[131]

Голосування

[ред. | ред. код]

Голосування проводилося майже на 60 000 виборчих дільниць і 90 000 «пунктів голосування» по всій країні, а понад 300 виборчих дільниць було відкрито за кордоном. Голосування в першому турі спочатку передбачалося з 08:00 до 18:00[132], але в останній момент Міністерство внутрішніх справ продовжило його до 20:00[133]. Голосування також продовжили до півночі у другому турі[134].

Пезешкіян голосує на виборах

Інциденти

[ред. | ред. код]

Під час передвиборчої кампанії було опубліковано відео про побиття пропезешкіянського адвоката в Тебрізі силами безпеки в пустелі. Мін'юст розпочав розслідування інциденту[135]. Двоє співробітників сил безпеки були вбиті під час збройного нападу на автомобіль, який перевозив виборчі скриньки в Систані та Белуджистані[136].

Міністр Інтернету Ірану заявив, що оптико-волоконна мережа країни була саботована 28 червня[137]. Міністерство внутрішніх справ заявило, що затримало учасників, які планували відсвяткувати перемогу на виборах неназваного кандидата[138].

Результати

[ред. | ред. код]

Офіційні результати показали, що Пезешкіян і Джалілі виходять у другий тур, запланований на 5 липня. Явка в першому турі склала 40 відсотків, що було найнижчим показником на президентських виборах в Ірані з 1979 року[139], тоді як загалом 1 056 159 бюлетенів були визнані зіпсованими. Другий тур президентських виборів в Ірані відбувся вперше з 2005 року[140].

Кандидат Партія Об'єднання Перший тур Другий тур
Голосів % Голосів %
Масуд Пезешкіян незалежний політик реформіст 10,415,991 44.36 16,384,403 54.76
Саїд Джалілі незалежний політик консерватор 9,473,298 40.35 13,538,179 45.24
Мохаммад Багер Галібаф «Прогресивний та справедливий народ ісламського Ірану» консерватор 3,383,340 14.41
Мостафа Пурмохаммаді «Товариство бойового духовенства» консерватор 206,397 0.88
Всього 23,479,026 100.00 29,922,582 100.00
Зараховано голосів 23,479,026 95.70 29,922,582 98.01
Не зараховано голосів 1,056,159 4.30 607,575 1.99
Всього голосів 24,535,185 100.00 30,530,157 100.00
Зареєстровано виборців, відсоток явки 61,452,321 39.93 61,452,321 49.68

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Це опитування визначило відсоток кандидатів серед тих, хто вже віддав перевагу. Отже, цей відсоток є лише приблизним.

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Iran to hold presidential elections on June 28 after Raisi's death. Al Arabiya. Архів оригіналу за 20 May 2024. Процитовано 20 May 2024.
  2. ↑ Iran helicopter crash: President Ebrahim Raisi killed in helicopter crash. BBC News (брит.). 20 May 2024. Архів оригіналу за 20 May 2024. Процитовано 20 May 2024.
  3. ↑ Iran heads to presidential run-off amid record low turnout. Al Jazeera. 29 June 2024. Процитовано 29 June 2024.
  4. ↑ Gambrell, Jon; Karimi, Nasser (29 June 2024). Iran to hold runoff election with reformist Pezeshkian and hard-liner Jalili after low-turnout vote. Associated Press. Процитовано 29 June 2024.
  5. ↑ Cassini, Farnaz; Vinograd, Cassandra (5 July 2024). Reformist Candidate Wins Iran’s Presidential Election. The New York Times. Процитовано 5 July 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ На президентських виборах в Ірані лідирує кандидат-ліберал, що хоче "дружити" із Заходом. РБК-Украина (укр.). Процитовано 7 липня 2024.
  7. ↑ Hafezi, Parisa (20 May 2024). Helicopter carrying Iranian President Raisi crashes, search under way. Reuters. Архів оригіналу за 20 May 2024. Процитовано 20 May 2024.
  8. ↑ Thousands at Iran president's funeral procession. BBC. 21 May 2024. Архів оригіналу за 21 May 2024. Процитовано 21 May 2024.
  9. ↑ Xoing, Yong; Rabbane, Teele (20 May 2024). Live updates: Iran's President Raisi killed in helicopter crash. CNN (англ.). Архів оригіналу за 26 June 2024. Процитовано 26 June 2024.
  10. ↑ Makoii, Akhtar; Abrahams, Jessica; Smith, Benedict; Zagon, Chanel (19 May 2024). Search for Iranian president Ebrahim Raisi's helicopter complicated by rain. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 19 May 2024. Процитовано 20 May 2024.
  11. ↑ Iran president helicopter crash live updates: President Ebrahim Raisi dies - state TV. BBC News (en-gb) . 19 May 2024. Архів оригіналу за 11 June 2024. Процитовано 20 May 2024.
  12. ↑ а б Constitution. en.mfa.ir. Архів оригіналу за 12 January 2024. Процитовано 20 May 2024.
  13. ↑ Ebrahim Raisi, ultra-conservative judiciary chief, wins Iran's presidential vote amid historically low turnout. CNN. 19 June 2021. Архів оригіналу за 21 June 2021. Процитовано 19 June 2021.
  14. ↑ Iranian provisional government of Mehdi Bazargan. Constitution of the Islamic Republic of Iran. Архів оригіналу за 5 March 2021. Процитовано 20 June 2021 — через Wikisource.
  15. ↑ ثبت نام زنان در انتخابات ریاست جمهوری بلامانع است/ نظر فقها هیچ تغییری نکرده است. ایسنا (перс.). 10 October 2020. Архів оригіналу за 15 May 2021. Процитовано 14 May 2021.
  16. ↑ Karimov, F (8 May 2013). First female candidate registered for Iranian presidential elections. Trend. Архів оригіналу за 7 June 2013. Процитовано 18 June 2013.
  17. ↑ Iran's ban on female presidential candidates contradicts Constitution. Amnesty International. 17 May 2013. Процитовано 18 June 2013.
  18. ↑ а б Constitution of the Islamic Republic of Iran, 1979 (amended 1989) (PDF). Constitute Project. 28 July 1989. Архів (PDF) оригіналу за 22 December 2019. Процитовано 18 June 2021.
  19. ↑ Gambrell, Jon (19 June 2021). Hard-line judiciary head wins Iran presidency as turnout low. Dubai, United Arab Emirates. AP. Архів оригіналу за 21 June 2021. Процитовано 19 June 2021.
  20. ↑ بازخوانی تنفیذ احکام روسای جمهور+عکس و متن احکام. ایسنا (перс.). 3 August 2013. Архів оригіналу за 14 May 2021. Процитовано 14 May 2021.
  21. ↑ مراسم تنفیذ حکم حسن روحانی برگزار شد. BBC News فارسی (перс.). Архів оригіналу за 14 May 2021. Процитовано 14 May 2021.
  22. ↑ Iranians head to the polls to replace president killed in helicopter crash. France 24 (англ.). 28 June 2024.
  23. ↑ اطلاعیه دفتر حفاظت منافع ایران در واشنگتن درباره دور دوم انتخابات ریاست جمهوری - ایرنا.
  24. ↑ https://www.etemadonline.com/%D8%A8%D8%AE%D8%B4-%D8%B3%DB%8C%D8%A7%D8%B3%DB%8C-9/665803-%D8%A7%D8%B7%D9%84%D8%A7%D8%B9%DB%8C%D9%87-%D8%B3%D8%AA%D8%A7%D8%AF%D8%A7%D9%86%D8%AA%D8%AE%D8%A7%D8%A8%D8%A7%D8%AA
  25. ↑ تأیید احراز هویت رای‌دهندگان با کارت ملی در انتخابات ریاست‌جمهوری ۱۴۰۳. Архів оригіналу за 3 June 2024. Процитовано 3 June 2024.
  26. ↑ هشدار وزیر اطلاعات نسبت به نامزدهای انتخاباتی: مستمر نظارت می‌شوند. اعتمادآنلاین. 7 June 2024. Архів оригіналу за 11 June 2024. Процитовано 6 June 2024.
  27. ↑ علیرضا محمودی مسوول برگزاری انتخابات ریاست جمهوری در خارج از کشور شد. Архів оригіналу за 12 June 2024. Процитовано 12 June 2024.
  28. ↑ Over 340 polling stations receive ballots from Iranians outside the country. Архів оригіналу за 29 June 2024. Процитовано 6 July 2024.
  29. ↑ لغو برنامه برگزاری انتخابات در شهرهای سیدنی و بریزبن با اعتراض ایرانیان استرالیا. ایران اینترنشنال. 29 June 2024.
  30. ↑ Exclusive: US confirms Iran will run absentee ballot stations in US. Архів оригіналу за 23 June 2024. Процитовано 23 June 2024.
  31. ↑ ممانعت کانادا و عربستان از رأی گیری انتخابات ریاست جمهوری ایران در این دو کشور - خبرآنلاین.
  32. ↑ Tehran Accuses Canada of Violating Iranians' Right to Cast Absentee Votes. Архів оригіналу за 25 June 2024. Процитовано 25 June 2024.
  33. ↑ Iran Sets Up Voting Boxes on U.S.-Canada Border. Архів оригіналу за 29 June 2024. Процитовано 6 July 2024.
  34. ↑ Iran to Place Voting Stations at US Border After Canada Denies Election Permission - Politics news. Tasnim News Agency.
  35. ↑ Gambrell, Jon (30 May 2024). Iran opens registration period for the presidential election after a helicopter crash killed Raisi. Dubai, United Arab Emirates. AP. Архів оригіналу за 30 May 2024. Процитовано 30 May 2024.
  36. ↑ Iran parliament speaker Mohammad Bagher Ghalibaf announces presidential bid. Al Jazeera (англ.). Архів оригіналу за 3 June 2024. Процитовано 3 June 2024.
  37. ↑ En Iran, 80 candidats pour une élection présidentielle jouée d'avance. Courrier international (фр.). 4 June 2024. Архів оригіналу за 5 June 2024. Процитовано 6 June 2024.
  38. ↑ а б в г д Ghalibaf among six approved to run in Iran's presidential election. Al Jazeera (англ.). 9 June 2024. Архів оригіналу за 9 June 2024. Процитовано 9 June 2024.
  39. ↑ ببینید کاندیداها بعد از اعلام اسامی توسط شورای نگهبان حق اعتراض ندارند!. etemadonline.com. Архів оригіналу за 11 June 2024. Процитовано 9 June 2024.
  40. ↑ Iran announces six candidates approved for June 28 presidential election. France 24. 9 June 2024. Процитовано 9 June 2024.
  41. ↑ Iran registers presidential candidates for snap elections after Raisi's death. France 24. 30 May 2024. Архів оригіналу за 30 May 2024. Процитовано 30 May 2024.
  42. ↑ Iran OKs 6 candidates for presidential race, but again blocks Ahmadinejad. Associated Press (амер.). 3 June 2024. Процитовано 14 June 2024.
  43. ↑ Two candidates drop out of Iran presidential election, due to take place Friday amid voter apathy. Associated Press (англ.). 28 June 2024. Процитовано 28 June 2024.
  44. ↑ Reformist to face ultraconservative in Iran presidency runoff. France 24 (англ.). 29 June 2024. Процитовано 29 June 2024.
  45. ↑ قاضی زاده هاشمی پوششی از آب درآمد. اعتمادآنلاین (перс.). 27 June 2024. Процитовано 27 June 2024.
  46. ↑ خط و نشان خامنه‌ای برای انتخابات: لجن‌پراکنی نکنید، رییس‌ جمهور انقلابی می‌خواهیم. Архів оригіналу за 3 June 2024. Процитовано 3 June 2024.
  47. ↑ فیلم/ جهانگیری: اولویت من معیشت مردم است. 3 June 2024. Архів оригіналу за 3 June 2024. Процитовано 3 June 2024.
  48. ↑ Magiran | روزنامه اعتماد (1403/03/13): برای رفاه و معیشت مردم. Архів оригіналу за 3 June 2024. Процитовано 3 June 2024.
  49. ↑ میرتاج الدینی: برای ساماندهی معیشت مردمی که پای وطن ایستاده‌اند آمدم. Архів оригіналу за 11 June 2024. Процитовано 3 June 2024.
  50. ↑ لاریجانی با وعده معیشت ثبت نام کرد / شوخی با توییت شبانه لاریجانی + ویدیو / قطعیت کاندیداتوری این شش نفر / بنر حاشیه ساز طرفداران جلیلی: علیه پدرخوانده‌ها! / چرا خبری از کاندیداهای عجیب نیست؟. Архів оригіналу за 4 June 2024. Процитовано 3 June 2024.
  51. ↑ همتی: معیشت مردم مهم تر از هر چیزی است.
  52. ↑ گزارش اولین مناظره انتخابات ریاست جمهوری: تحریم، اولین نقطه اختلاف نامزدها. اکوایران (перс.). 18 June 2024. Архів оригіналу за 18 June 2024. Процитовано 18 June 2024.
  53. ↑ مناظره داغ کاندیداها در حوزه‌ی اقتصاد/نظر حاضران در انتخابات ؛ از تحریم تا نفت. خبرآنلاین (перс.). 17 June 2024. Архів оригіналу за 18 June 2024. Процитовано 18 June 2024.
  54. ↑ جزییات دریافت ۲۰ گیگ اینترنت رایگان ۳۰ روزه هدیه دولت - ایرنا. Архів оригіналу за 25 June 2024. Процитовано 12 June 2024.
  55. ↑ برگزاری انتخابات ریاست‌جمهوری در ایران چقدر هزینه دارد؟. رادیو فردا. Архів оригіналу за 21 June 2024. Процитовано 21 June 2024.
  56. ↑ وند, معارف (30 May 2024). سعید جلیلی: در 10 سال گذشته به اسم «دولت سایه» فعال بودیم. خبرگزاری بین المللی شفقنا. Архів оригіналу за 1 June 2024. Процитовано 11 June 2024.
  57. ↑ اتحادیه جامعه اسلامی دانشجویان از «سعیدجلیلی» حمایت کرد - خبرگزاری مهر | اخبار ایران و جهان. www.mehrnews.com. Процитовано 17 June 2024.
  58. ↑ https://www.radiofarda.com/a/being-in-shadow-and-controversy-of-mirbagheri-four-takeaways-about-jalili/33021907.html
  59. ↑ پس لرزه وعده زاکانی برای توزیع گوشت /قبلا در ایام انتخابات کباب می دادند /رأی گرفتن به قیمت تحقیر ملت؟ (Persian) . 14 June 2024. Архів оригіналу за 25 June 2024. Процитовано 25 June 2024.
  60. ↑ Parliament speaker. The Tehran mayor. A heart surgeon. The race is on for Iran's next president. Associated Press. Архів оригіналу за 25 June 2024. Процитовано 25 June 2024.
  61. ↑ حمایت ائتلاف احزاب زنان اصلاح طلب از پزشکیان - خبرگزاری مهر | اخبار ایران و جهان | Mehr News Agency. www.mehrnews.com.
  62. ↑ حمایت حزب ندای ایرانیان از پزشکیان - خبرگزاری مهر | اخبار ایران و جهان | Mehr News Agency. www.mehrnews.com.
  63. ↑ جهانگیری و حزب اعتدال و توسعه از «مسعود پزشکیان» حمایت کردند. ایرنا. 10 June 2024. Архів оригіналу за 13 June 2024. Процитовано 13 June 2024.
  64. ↑ بیانیه حزب اعتمادملی در حمایت از مسعود پزشکیان؛ مردم برای برون رفت از وضع موجود در انتخابات شرکت کنند. اعتمادآنلاین. 13 June 2024. Архів оригіналу за 13 June 2024. Процитовано 13 June 2024.
  65. ↑ а б Iran's presidential candidates debate economic policies ahead of the June 28 vote. Associated Press (англ.). 18 June 2024. Архів оригіналу за 17 June 2024. Процитовано 18 June 2024.
  66. ↑ https://www.etemadonline.com/%D8%A8%D8%AE%D8%B4-%D8%B3%DB%8C%D8%A7%D8%B3%DB%8C-9/665856-%D8%A8%DB%8C%D8%A7%D9%86%DB%8C%D9%87-%D9%85%D8%AC%D9%85%D8%B9-%D9%86%DB%8C%D8%B1%D9%88%D9%87%D8%A7%DB%8C-%D8%AE%D8%B7-%D8%A7%D9%85%D8%A7%D9%85-%D9%BE%D8%B2%D8%B4%DA%A9%DB%8C%D8%A7%D9%86
  67. ↑ کلیدواژه مسعود پزشکیان برای حل معضلات اقتصاد ایران؛ زندگی بدون شرمساری. اعتمادآنلاین (перс.). 15 June 2024. Архів оригіналу за 15 June 2024. Процитовано 15 June 2024.
  68. ↑ راهکارهای مسعود پزشکیان برای تحقق شعار «زندگی بدون شرمساری». اعتمادآنلاین (перс.). 15 June 2024. Архів оригіналу за 15 June 2024. Процитовано 15 June 2024.
  69. ↑ روزی که پزشکیان دنبال اجرایی شدن گشت ارشاد بود!. tabnak.ir (перс.). 15 June 2024. Архів оригіналу за 21 June 2024. Процитовано 16 June 2024.
  70. ↑ As Iran's presidential vote looms, tensions boil over renewed headscarf crackdown. Associated Press. 26 June 2024. Процитовано 26 June 2024.
  71. ↑ چه کسی مجری مناظرات انتخاباتی می‌شود؟ - خبرآنلاین. Архів оригіналу за 1 June 2024. Процитовано 1 June 2024.
  72. ↑ هشدار معاون حقوقی رسانه ملی به خبرگزاری‌ها و سکو‌های صوت و تصویر فراگیر. Архів оригіналу за 1 June 2024. Процитовано 1 June 2024.
  73. ↑ صداوسیما: سوالات مناظره را از قبل به نامزدها داده‌ایم | ایران اینترنشنال. Архів оригіналу за 17 June 2024. Процитовано 17 June 2024.
  74. ↑ ستاد انتخابات صداوسیما به نامزدها هشدار داد دربارهٔ وضعیت کشور «سیاه‌نمایی» نکنند. www.radiofarda.com. Архів оригіналу за 7 June 2024. Процитовано 7 June 2024.
  75. ↑ صدا و سیما: سیاه‌نمایی از وضع کشور توسط نامزدهای انتخابات ممنوع است. ایران اینترنشنال. 7 June 2024. Архів оригіналу за 7 June 2024. Процитовано 7 June 2024.
  76. ↑ اطلاعیه عجیب ستاد انتخابات ریاست‌جمهوری صدا و سیما درباره ضبط برنامه‌های نامزدهای انتخابات. خبرآنلاین. 7 June 2024. Архів оригіналу за 7 June 2024. Процитовано 7 June 2024.
  77. ↑ اطلاعیه شماره 2 ستاد انتخابات رسانه ملی؛ ممنوعیت استفاده از تصاویر مشترک با امام و رهبری + متن اطلاعیه. اعتمادآنلاین. 7 June 2024. Архів оригіналу за 7 June 2024. Процитовано 7 June 2024.
  78. ↑ Iranwire. Архів оригіналу за 14 June 2024. Процитовано 14 June 2024.
  79. ↑ افشاگری وحید اشتری درباره محمدباقر قالیباف/ بارها از من و سایر خبرنگاران شخصا شکایت کرده است. اقتصادنیوز (перс.). 14 June 2024. Архів оригіналу за 14 June 2024. Процитовано 14 June 2024.
  80. ↑ سومین مناظره تلویزیونی نامزدهای انتخابات ریاست جمهوری ایران. BBC News فارسی (перс.). 21 June 2024. Архів оригіналу за 21 June 2024. Процитовано 21 June 2024.
  81. ↑ انتظامی خطاب به زاکانی: در زمان شما حجاب‌بان در مترو مستقر شد پس احتمالا در سطح کشور هم همین رفتار را خواهید کرد / زاکانی: حجاب بان نداریم | سایت انتخاب. 16 June 2024. Архів оригіналу за 16 June 2024. Процитовано 16 June 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  82. ↑ آقای زاکانی به این زودی فراموش کردید؟ اسمتان نفر دوم لیست مخالفان واردات واکسن بود! + عکس. اعتمادآنلاین (перс.). 18 June 2024. Архів оригіналу за 18 June 2024. Процитовано 18 June 2024.
  83. ↑ سانسور دامن‌گیر مصطفی پورمحمدی هم شد!+عکس. اعتمادآنلاین (перс.). 16 June 2024. Архів оригіналу за 16 June 2024. Процитовано 16 June 2024.
  84. ↑ محمد فاضلی ترند توییتر شد. اعتمادآنلاین (перс.). 20 June 2024. Архів оригіналу за 19 June 2024. Процитовано 20 June 2024.
  85. ↑ Iran's presidential candidates talk economic policies in 2nd live debate ahead of June 28 vote. Associated Press (англ.). 21 June 2024. Архів оригіналу за 21 June 2024. Процитовано 21 June 2024.
  86. ↑ قاضی زاده هاشمی : چرا نباید زنان جت اسکی و ورزش آبی انجام بدهند؟ / یک میلیارد تومان تسهیلات قرض الحسنه می دهم (Persian) . Архів оригіналу за 22 June 2024. Процитовано 22 June 2024.
  87. ↑ پورمحمدی: لایحه عفاف و حجاب را پس خواهم گرفت. etemadonline.com (Persian) . Архів оригіналу за 22 June 2024. Процитовано 22 June 2024.
  88. ↑ جلیلی: امروز در برابر هزاران زن در غزه سکوت می کنند اما در برابر فوت یک زن در ایران موضع می گیرند. etemadonline.com (Persian) . Etemadonline. Архів оригіналу за 22 June 2024. Процитовано 22 June 2024.
  89. ↑ راستی‌آزمایی ادعاهای کاندیداهای حکومت برای جانشینی رئیسی در «مناظره» سوم؛ دستکم چهار ادعا «شاخ‌دار» ارزیابی شد. voanews.com (Persian) . Архів оригіналу за 22 June 2024. Процитовано 22 June 2024.
  90. ↑ افشاگری جدید پورمحمدی: احمدی‌نژاد 2 بار می‌خواست مشکل کرسنت را حل کند، آقای جلیلی نذاشت (Persian) . Etemadonline. 25 June 2024. Архів оригіналу за 25 June 2024. Процитовано 25 June 2024.
  91. ↑ جلیلی: آقای پورمحمدی درباره ‌FATF، کرسنت و سمن ها فکر کنم خواب نما شدید! (Persian) . Etemadonline. 24 June 2024. Архів оригіналу за 25 June 2024. Процитовано 25 June 2024.
  92. ↑ زنگنه خطاب به جلیلی و زاکانی: به مناظره بیایید تا ببینم بعد از آن می توانید در خیابان راحت راه بروید (Persian) . 24 June 2024. Архів оригіналу (Video) за 25 June 2024. Процитовано 25 June 2024.
  93. ↑ قاضی‌زاده هاشمی: در دولت روحانی و دوره اصلاحات در آستانه جنگ با طالبان قرار داشتیم (Persian) . Etemadonline. 24 June 2024. Архів оригіналу за 25 June 2024. Процитовано 25 June 2024.
  94. ↑ پورمحمدی می‌گوید «۳۰ هیئت» درباره اعدام‌‌های ۶۷ تصمیم می‌گرفتند (Persian) . 25 June 2024. Архів оригіналу за 25 June 2024. Процитовано 25 June 2024.
  95. ↑ لحظه به لحظه با آخرین مناظره نامزدهای انتخابات ریاست‌جمهوری. خبرگزاری ایلنا. 25 June 2024.
  96. ↑ آخرین مناظره نامزدهای مورد تایید نظام برای جانشینی رئیسی.
  97. ↑ کاندیداهای انتخابات ریاست جمهوری در آخرین مناظره چه گفتند؟.
  98. ↑ فردا, رادیو. پایان تبلیغات انتخابات؛ قاضی‌زاده انصراف داد، اصول‌گرایان هنوز به وحدت نرسیدند. رادیو فردا.
  99. ↑ Motamedi, Maziar (27 June 2024). Iran presidency still up for grabs as conservatives negotiate pre-election. Al Jazeera.
  100. ↑ https://www.etemadonline.com/%D8%A8%D8%AE%D8%B4-%D8%B3%DB%8C%D8%A7%D8%B3%DB%8C-9/665718-%D9%BE%D8%B2%D8%B4%DA%A9%DB%8C%D8%A7%D9%86-%D8%A7%D9%86%D8%AA%D8%AE%D8%A7%D8%A8%D8%A7%D8%AA-%D8%B1%DB%8C%D8%A7%D8%B3%D8%AA-%D8%AC%D9%85%D9%87%D9%88%D8%B1%DB%8C
  101. ↑ Iranian presidential candidates accuse each other of having no plan or experience ahead of runoff. Associated Press (англ.). 2 July 2024. Процитовано 2 July 2024.
  102. ↑ https://www.etemadonline.com/%D8%A8%D8%AE%D8%B4-%D8%B3%DB%8C%D8%A7%D8%B3%DB%8C-9/665739-%D9%BE%D8%B2%D8%B4%DA%A9%DB%8C%D8%A7%D9%86-%D8%A7%D9%86%D8%AA%D8%AE%D8%A7%D8%A8%D8%A7%D8%AA-%D8%B1%DB%8C%D8%A7%D8%B3%D8%AA-%D8%AC%D9%85%D9%87%D9%88%D8%B1%DB%8C
  103. ↑ https://www.etemadonline.com/%D8%A8%D8%AE%D8%B4-%D8%B3%DB%8C%D8%A7%D8%B3%DB%8C-9/665730-%D9%BE%D8%B2%D8%B4%DA%A9%DB%8C%D8%A7%D9%86-%D8%A7%D9%86%D8%AA%D8%AE%D8%A7%D8%A8%D8%A7%D8%AA-%D8%B1%DB%8C%D8%A7%D8%B3%D8%AA-%D8%AC%D9%85%D9%87%D9%88%D8%B1%DB%8C
  104. ↑ مناظره اول پزشکیان و جلیلی؛ «اگر رشد ۸ درصدی را محقق نکرد اعدامش کنید».
  105. ↑ https://www.etemadonline.com/%D8%A8%D8%AE%D8%B4-%D8%B3%DB%8C%D8%A7%D8%B3%DB%8C-9/665731-%D9%BE%D8%B2%D8%B4%DA%A9%DB%8C%D8%A7%D9%86-%D8%A7%D9%86%D8%AA%D8%AE%D8%A7%D8%A8%D8%A7%D8%AA-%D8%B1%DB%8C%D8%A7%D8%B3%D8%AA-%D8%AC%D9%85%D9%87%D9%88%D8%B1%DB%8C
  106. ↑ Iran's presidential candidates discuss economic sanctions and nuclear deal ahead of Friday runoff. Associated Press (англ.). 3 July 2024. Процитовано 3 July 2024.
  107. ↑ رديه‌اي بر 5 ادعاي گمراه‌كننده. روزنامه اعتماد. Процитовано 5 липня 2024.
  108. ↑ جدیدترین نظرسنجی انتخابات منتشر شد،پزشکیان در صدر. اعتمادآنلاین (перс.). 5 липня 2024. Процитовано 5 липня 2024.
  109. ↑ جدیدترین نظرسنجی ایسنا از نتیجه انتخابات ۱۵ تیر؛ مسعود پزشکیان پیشتاز است. اعتمادآنلاین (перс.). 5 липня 2024. Процитовано 5 липня 2024.
  110. ↑ جلیلی در چه صورت از پزشکیان شکست می‌خورد؟ +نظرسنجی. Ettelaat (перс.). 27 June 2024. Процитовано 28 June 2024.
  111. ↑ آخرین نظرسنجی ایسپا منتشر شد. مرکز افکارسنجی دانشجویان ایران. Процитовано 26 June 2024.
  112. ↑ نتایج موج چهارم نظرسنجی انجام شده درخصوص مشارکت در انتخابات. قدس آنلاین (перс.). 26 June 2024. Процитовано 26 June 2024.
  113. ↑ Shenakht. shenaakht.com. Процитовано 26 June 2024.
  114. ↑ نظرسنجی سبد رأی نامزدهای ریاست جمهوری چهاردهم - تسنیم. خبرگزاری تسنیم | Tasnim (перс.). Процитовано 26 June 2024.
  115. ↑ آخرین نظرسنجی ایسپا منتشر شد. مرکز افکارسنجی دانشجویان ایران. Процитовано 26 June 2024.
  116. ↑ Poll: 45.5% of eligible voters will vote in Iran's Friday presidential election. ifpnews.com. Архів оригіналу за 22 June 2024. Процитовано 22 June 2024.
  117. ↑ انتشار آخرین یافته‌های نظرسنجی انتخاباتی مرکز افکارسنجی جهاددانشگاهی. ایسنا (перс.). 20 June 2024. Процитовано 22 June 2024.
  118. ↑ آنلاین, اطلاعات (20 June 2024). ریزش آرای یک کاندیدا؛ رقابت نهایی بین چه کسانی است؟. fa (перс.). Архів оригіналу за 21 June 2024. Процитовано 21 June 2024.
  119. ↑ آنلاین, اطلاعات. نتایج شوکه کننده یک نظرسنجی| پدیده انتخابات در سایه پیش می‌رود +عکس. fa (перс.). Архів оригіналу за 16 June 2024. Процитовано 16 June 2024.
  120. ↑ نتایج یک مرکز افکارسنجی از میزان مشارکت در انتخابات و نظر مردم درباره وضعیت کشور با رئیس جمهوری جدید - خبرآنلاین. Архів оригіналу за 11 June 2024. Процитовано 11 June 2024.
  121. ↑ تازه‌ترین نظرسنجی ایسپا؛ میزان مشارکت در انتخابات افزایشی است. asriran.com. Архів оригіналу за 11 June 2024. Процитовано 11 June 2024.
  122. ↑ تسنیم: مشارکت انتخاباتی قطعا بالای ۵۳ درصد است. اعتمادآنلاین (перс.). 3 June 2024. Архів оригіналу за 2 June 2024. Процитовано 3 June 2024.
  123. ↑ تنور سرد انتخابات+جدول شرکت در انتخابات به تفکیک استان‌ها. Архів оригіналу за 12 June 2024. Процитовано 12 June 2024.
  124. ↑ نیوز, اخبار روز ایران و جهان | آفتاب. هشدار انتخاباتی پلیس فتا؛ انتشار نظرسنجی‌های کاذب جرم است. fa (перс.). Архів оригіналу за 21 June 2024. Процитовано 16 June 2024.
  125. ↑ Iran's Khamenei urges 'high participation' in presidential vote. France 24 (англ.). 25 June 2024. Процитовано 25 June 2024.
  126. ↑ Iran's supreme leader warns sole reformist in presidential race, while calling for 'maximum' turnout. Associated Press (англ.). 26 June 2024. Процитовано 26 June 2024.
  127. ↑ پیش بینی حداقل و حداکثر مشارکت در انتخابات ۸ تیر از نگاه عباس عبدی. خبرآنلاین (перс.). 16 June 2024. Архів оригіналу за 18 June 2024. Процитовано 18 June 2024.
  128. ↑ پیش‌بینی عباس عبدی از میزان مشارکت در انتخابات ریاست جمهوری. اعتمادآنلاین (перс.). 18 June 2024. Архів оригіналу за 18 June 2024. Процитовано 18 June 2024.
  129. ↑ پیش‌بینی عباس عبدی از میزان مشارکت در انتخابات ریاست جمهوری. ویستا. Архів оригіналу за 18 June 2024. Процитовано 18 June 2024.
  130. ↑ کف مشارکت در انتخابات. روزنامه دنیای اقتصاد (перс.). 18 June 2024. Архів оригіналу за 18 June 2024. Процитовано 18 June 2024.
  131. ↑ کانال سپاه برنده انتخابات را اعلام کرد +نتیجه نظرسنجی.
  132. ↑ Voting under way in Iran's snap presidential election. Al Jazeera (англ.). 28 June 2024.
  133. ↑ Reformist hopes for breakthrough as Iran votes. France 24 (англ.). 28 June 2024.
  134. ↑ Reformist Masoud Pezeshkian leads hard-liner Saeed Jalili in Iran presidential runoff election. Associated Press (англ.). 6 July 2024.
  135. ↑ «دستور پیگیری» درباره حمله نیروهای لباس شخصی به یک وکیل در تبریز.
  136. ↑ Candidates neck and neck in Iran's presidential election. BBC (англ.). 29 June 2024.
  137. ↑ ۲۰ مورد قطعی فیبر نوری در انتخابات شناسایی و خنثی شد.
  138. ↑ روایت معاون امنیتی وزیر کشور از بازداشت تعدادی از عوامل تروریستی قبل از برگزاری انتخابات. اعتمادآنلاین. 1 July 2024.
  139. ↑ Iran heads to presidential run-off amid record low turnout. Al Jazeera (англ.). 29 June 2024.
  140. ↑ Iran to hold runoff election between reformist Masoud Pezeshkian and hard-liner Saeed Jalili. France 24 (англ.). 29 June 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вибори_Президента_Ірану_2024&oldid=42999047