Медаль Вільяма Ніколса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Медаль Вільяма Ніколса
англ. William H. Nichols Medal
Країна США США
Тип наукова нагородаd
Вручає: Американське хімічне товариство
Статус вручається
На честь: Вільям Генрі Ніколсd
Нагородження
Засновано: 1902
Перше: 1903
Нагороджені:
Категорія:Нагороджені медаллю Вільяма Ніколса (33)
Черговість
Сайт newyorkacs.org/meetings/Nominations/Nichols.php

Меда́ль Ві́льяма Ні́колса (англ. William H. Nichols Medal) — наукова нагорода, яка присуджується щорічно за оригінальні дослідження в галузі хімії. Кандидати мають зробити «значний та оригінальний внесок у будь-яку галузь хімії» протягом п'яти років, що передували даті презентації. Лауреат отримує золоту медаль, бронзову репліку та грошову винагороду[1]. Нагороду заснувала 1902 року Нью-Йоркська секція Американського хімічного товариства (ACS) завдяки пожертві хіміка та бізнесмена Вільяма Г. Ніколса[en][2]. Це була перша наукова нагорода, затверджена ACS[1].

Список лауреатів нагороди

[ред. | ред. код]

Нагорода присуджується щорічно і вперше вручена в 1903 році[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б William H. Nichols Distinguished Symposium, Medal Award Presentation & Dinner 2017 Call For Nominations. American Chemical Society, New York Section. Процитовано 29 січня 2016.
  2. The William H. Nichols Medal. Journal of Industrial & Engineering Chemistry. 6 (4): 274. 1914. doi:10.1021/ie50064a001.
  3. Nichols Medalists. American Chemical Society, New York Section. Процитовано 29 січня 2016.
  4. McKinney, Donna (30 червня 2011). NRL's Debra Rolison Honored with ACS Award in the Chemistry of Materials. U. S. Naval Research Laboratory. Процитовано 21 лютого 2020.
  5. 2018 William H. Nichols Award Symposium.
  6. Wang, Linda (23 вересня 2019). C&EN Global Enterprise ACS NEWS Vicki Grassian wins Nichols Medal. C&EN. 97 (37): 32. doi:10.1021/cen-09737-awards4. Процитовано 21 лютого 2020.
  7. Prof. Vicki H. Grassian, 2019 Nichols Medalist (PDF). The Indicator. Т. 100, № 4. с. 5—7. Процитовано 21 лютого 2020.