Франческа Марчано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франческа Марчано
італ. Francesca Marciano
Народилася17 липня 1955(1955-07-17)[http://www.imdb.com/name/nm0545690/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database_—_1990.[[d:Track:Q37312]]-3">[3] (69 років)
Рим, Італія
Громадянство Італія
Діяльністьакторка, кінорежисерка, сценаристка, письменниця
IMDbnm0545690
Нагороди та премії
CMNS: Франческа Марчано у Вікісховищі

Франческа Марчано (італ. Francesca Marciano; нар. 17 липня 1955, Рим) — італійська сценаристка, письменниця та акторка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 17 липня 1955 року у Римі в родині, пов'язаній з кіно та літературою. Як акторка дебютувала у фільмах Ліни Вертмюллер «Паскуаліно Семеро красунь» (1975) та Пупі Аваті «Будинок з вікнами, що сміються» (1976). У 22-річному віці переїхала до Нью-Йорка, де вивчала режисуру у школі Лі Страсберга та відвідувала семінари Ніколаса Рея. Працювала асистентом американського режисера Лайонела Рогозіна в Impact Film. Пізніше почала працювати у нью-йоркському офісі телерадіокомпанії Rai.

1983 року спільно зі Стефанією Казіні створила фільм «Здалеку» про життя італійських емігрантів у США, який був представлений на 40-му Венеційському кінофестивалі, й за який наступного року номінувалася на премію Давид ді Донателло у категорії Найкращий режисерський дебют. 1992 року почалася її співпраця як сценаристки з режисером Карло Вердоне, яка одразу принесла їй премію Давид ді Донателло у категорії Найкращий сценарій за кінокомедію «Хай буде проклятий той день, коли я зустрів тебе», а 2010 року — премію Срібна стрічка у категорії Найкращий сюжет за фільм «Фатальна Лара» (2009).

Наприкінці 1980-х років переїхала до Кенії, де збирала матеріали для Rai. Пізніше повернулася до США.

1998 року у нью-йоркському видавництві «Pantheon» вийшов її перший роман роман «Правила дикої природи», дія якого відбувається у Кенії. 2003 року її другий роман «Червоний дім» (2002) був удостоєний Національної літературної премії для жінок-письменниць[4].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Акторка

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1975 ф Паскуаліно «Семеро красунь» Pasqualino Settebellezze Кароліна
1976 ф Будинок з вікнами, що сміються La casa dalle finestre che ridono Франческа
1977 ф Усі мерці… крім мертвих Tutti defunti… tranne i morti Іларія
1980 ф Повернення Казанови Il ritorno di Casanova -

Сценарист

  • 1983 — Здалеку (італ. Lontano da dove), реж. Стефанія Казіні, Франческа Марчано
  • 1990 — Турне (італ. Turné), реж. Габріеле Сальваторес
  • 1992 — Хай буде проклятий той день, коли я зустрів тебе (італ. Maledetto il giorno che t'ho incontrato), реж. Карло Вердоне
  • 1994 — Не будемо більше зустрічатися! (італ. Perdiamoci di vista!), реж. Карло Вердоне
  • 1996 — Я божеволію від Айріс (італ. Sono pazzo di Iris Blond), реж. Карло Вердоне
  • 1996 — Моє покоління (італ. La mia generazione), реж. Вільма Лабате
  • 2003 — Я не боюся (італ. Io non ho paura), реж. Габріеле Сальваторес
  • 2004 — Кохання вічне, поки воно сильне (італ. L’amore è eterno finché dura), реж. Карло Вердоне
  • 2005 — Звір у серці (італ. La bestia nel cuore), реж. Крістіна Коменчині
  • 2007 — Синьйорина Еф (італ. Signorina Effe), реж. Вільма Лабате
  • 2009 — Підніми голову (італ. Alza la testa), реж. Алессандро Анджеліні
  • 2009 — Фатальна Лара (італ. Io, iore e Lara), реж. Карло Вердоне
  • 2010 — Школу закінчено (італ. La scuola è finita), реж. Валеріо Ялонго
  • 2012 — Ти і я (італ. Io e te), реж. Бернардо Бертолуччі
  • 2013 — Я подорожую одна (італ. Viaggio sola), реж. Марія Соле Тоньяцці
  • 2013 — Мила італ. Miele, реж. Валерія Голіно
  • 2014 — Втрачений рай (італ. Escobar: Paradise Lost), реж. Андреа Ді Стефано
  • 2015 — Я і вона італ. Io e lei, реж. Марія Соле Тоньяцці
  • 2016 — Чорний Перікл (італ. Pericle il nero), реж. Стефано Мордіні
  • 2018 — Ейфорія (італ. Euforia), реж. Валерія Голіно
  • 2020 — Венеційські таємниці (італ. Lasciami andare), реж. Стефано Мордіні
  • 2023 — Велика магія» (італ. Il sol dell'avvenire); реж. Нанні Моретті
  • 2024 — Мистецтво радості (мінісеріал) (італ. L'arte della gioia), реж. Валерія Голіно
  • 2024 — Зниклі вночі (італ. Svaniti nella notte), реж. Ренато Де Марія

Режисер

  • 1983 — Здалеку (італ. Lontano da dove)
  • 1988 — Невловиме кохання (кіноальманах) (італ. Provvisorio quasi d'amore), сегмент «Русалка» (італ. Sirena)
  • 1998 — Казка про лева (документальний) (італ. ll racconto del leone)

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • 1998 — Правила дикої природи (англ. Rules Of the Wild), роман
  • 2002 — Червоний дім (італ. Casa Rossa), роман
  • 2007 — Кінець добрим манерам (англ. The End of Manners), роман
  • 2014 — Інша мова (англ. The Other Language), книга оповідань
  • 2021 — Тваринний дух (англ. Animal spirit), книга оповідань

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Давид ді Донателло

  • 1984 — Номінація на найкращий режисерський дебют (Здалеку).
  • 1992 — Найкращий сценарій (Хай буде проклятий той день, коли я зустрів тебе).
  • 1994 — Номінація на найкращий сценарій (Не будемо більше зустрічатися).
  • 2013 — Номінація на найкращий сценарій (Я подорожую одна).
  • 2013 — Номінація на найкращий сценарій (Ти і я).
  • 2014 — Номінація на найкращий сценарій (Мила).
  • 2017 — Номінація на найкращий адаптований сценарій (Чорний Перікл).
  • 2019 — Номінація на найкращий оригінальний сценарій (Ейфорія).
  • 2021 — Номінація на найкращий адаптований сценарій (Венеційські таємниці).

Срібна стрічка

  • 2010 — Найкращий сюжет (Фатальна Лара).
  • 2013 — Номінація на найкращий сюжет (Я подорожую одна).
  • 2016 — Найкращий сюжет (Я і вона).

Золота хлопавка

  • 1992 — Номінація на найкращий сценарій (Хай буде проклятий той день, коли я зустрів тебе).
  • 1993 — Найкращий сценарій (Я не боюся).
  • 2010 — Номінація на найкращий сценарій (Фатальна Лара).
  • 2013 — Номінація на найкращий сценарій (Я подорожую одна).
  • 2014 — Номінація на найкращий сценарій (Мила).

Золотий глобус (Італія)

  • 1992 — Номінація на найкращий сценарій (Хай буде проклятий той день, коли я зустрів тебе).
  • 2013 — Номінація на найкращий сценарій (Ти і я).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_BNF:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
_1-0">↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  • [[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/124051820/_Record_#124051820]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]
    • _2-0">↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #124051820 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  • [http://www.imdb.com/name/nm0545690/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database_—_1990.[[d:Track:Q37312]]
    • _3-0">↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  • ↑ https://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/2002/10/25/le-due-sorelle-di-francesca-marciano.html

    • Посилання

    [ред. | ред. код]