Триба Стародавнього Риму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Триба (Стародавній Рим))
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Триба (лат. tribus, від tribuo — ділити, наділяти, присвячувати)[1] — термін з історії Стародавнього Риму, який вживався у двох значеннях:

  1. Плем'я — згідно з римською традицією, найдавніше населення Риму поділялось на три триби: Рамні (Латини), Тіції (Сабіни) і Луцеріі (Етруски). Спочатку в кожну трибу входило 100, потім — 300 родів. Ці три триби і склали римський народ.
  2. Територіальний і виборчий округ, який мав один голос у трибутних коміціях. Введення територіальних триб приписується царю Сервію Тулію (VI століття до н. е.), який розділив римську територію на 4 міських і 17 сільських триби. Згодом у процесі завоювання Римом Італії число їх зросло до 35 (до 241 до н. е.).

Список 35 римських триб

[ред. | ред. код]

Виділено 4 міських триба

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Латинсько-український словник. Сайт «ukrkniga.org.ua» (укр.). Процитовано 21 січня 2024.
  2. а б Тіт Лівій, Історія від заснування міста, Книга X, 9
  3. а б в г Тіт Лівій, Історія від заснування міста, Книга VI, 5
  4. а б Тіт Лівій, Історія від заснування міста, Книга IX, 20
  5. а б Тіт Лівій, Історія від заснування міста, Книга VIII, 17
  6. а б Тіт Лівій, Історія від заснування міста, Книга VII, 15

Посилання

[ред. | ред. код]