Жорно
Жо́рно[1], млино́вий камінь[2][3][4][5] — плескуватий круглий камінь, призначений для лущення і розмелювання зерна та інших твердих предметів. Є головним елементом ручних жорен, ручних, вітряних, водяних і механізованих млинів. Нижнє нерухоме жорно називається спідником (спідняком)[6][7], верхнє рухоме — верхняком[8][9], бігуном[10]. У сучасному борошномельному виробництві жорна витіснені продуктивнішими вальцевими верстатами[11].
Слово жорно походить від прасл. *žъr̥ny, род. відм.*žъr̥nъve, що виводиться від пра-і.є. *gu̯er- — «важкий», «тяжкий»[12].
1. Кіш
2. Жолоб («коритце»)
3. Мотузок регулятора надходження зерна
4. Рукав жолоба
5. Гранована частина верхнього веретена
6. Прогорниця
7. Рухоме жорно
8. Нерухоме жорно
9. Шайба-порплиця
10. Каганець
11. Нижнє веретено
12. Опори жорен
13. Дерев'яна балка
14. Обичайка
Нижнє жорно зазвичай закріплене нерухомо, верхнє обертається на осі («веретені»). У центрі верхнього жорна є отвір (прого́рниця, діал. дуча́йка), у який з коша подається зерно; на нижній поверхні встановлюється металева, первісно дерев'яна деталь (порпли́ця, рідше поркли́ця), призначена для з'єднання жорна з веретеном. В отвір нижнього жорна вставлена втулка (ва́ржіль[13], вардзель), через яку проходить нижнє веретено, вільно обертаючись у ній. Привод жорна може розташовуватися по-різному: на деяких веретено проходить до верхнього жорна знизу через нижнє (нижньоприводне жорно); на інших типах млинів привод розташований зверху, нижнє ж веретено грає роль вальниці (верхньоприводне жорно). Підвищення в млині, де розташовувалися жорна, називалося подо́к[14] (під, на водяному млині обру́б)[15][16], і воно обносилося огорожею — бу́ртницею[17], буртом[18], нижнє жорно закріплялося в брусах (обру́бинах)[19]. Над жорнами розміщався ящик для зерна (кіш) з жолобом (коритцем, коритком). Для рівномірного надходження зерна в жорно коритце споряджується спеціальними автоматичними пристроями. Більшість з них включають вертикальну паличку, одним кінцем закріплену на опорі коша, яка прив'язується шнурком до коритця і грає роль пружини, повертаючи його на місце по завершенню циклу роботи пристрою. Коритце підвішується рухомо на шнурі, а натяг шнурів регулюється за допомогою брусочка, одним кінцем закріпленого, другим пересуваного по зубчиках опори коша. На нижньоприводних і верхньоприводних жорнах деталі штовхального механізму розрізняються: на нижньоприводних знизу до коритця прикріплена вертикальна паличка (риштак[20], спружина)[21], яка нижнім кінцем входить в отвір верхнього жорна, де встановлене кільце з кулачками, що під час обертання жорна періодично штовхає коритце; на верхньоприводних верхнє веретено має ребра, що під час обертання веретена штовхають виступний кінець (ручку, коник) коритця. Жорна оточують дерев'яним чи луб'яним кожухом (обичайкою), що утримує борошно від розсипання[22]. Борошно виходило з обичайки по трубці — лото́чку, укріпленій у спеціальній дошці — бу́рхвиці[23][24], а для його збору під бурхвицею встановлювали ящик чи жолоб (мучник, скриню)[25][26]. Пара з верхнього і нижнього жорен називалася поса́д[27] (рідше поста́в, заст. коло, оса́да)[28][29][30]; на млині може бути один чи кілька посадів, кожний з них має привод від головного вала.
Найкращим матеріалом для жорен є дрібнозернистий кременевмісний, пористий і водночас міцний пісковик, чи окременений вапняк зі скам'янілостями[31]. Застовувалися й інші породи: в районі Іллінецького кратеру виявлений стародавній кар'єр з видобутку суєвіту і зроблені з нього заготовки та браковані вироби (пам'ять про колишнє виробництво збереглася в назві розташованого неподалік села Жорнище).
Робочі поверхні жорен покриті спеціальними жолобками («борознами», англ. furrows), що ділять їх на окремі плоскі ділянки («мелючі поверхні»). Від борозен, розширяючись, відходять дрібніші жолобки («оперення»; feathering, cracking). Рисунок борозен і мелючих поверхонь повторюється, утворюючи на жорнах однакові ділянки («арфи», harps). У типового жорна налічують 6, 8 чи 10 таких «арф». Прилеглі мелючі поверхні обох жорен утворюють різальні крайки, що забезпечує «ефект ножиць» при меленні, коли зернина, потрапляючи між борозенками верхнього і нижнього жорен, розривається борозенними крайками. Завдяки тому, що борозни спрямовані від центру до периферії, розмелені частинки просуваються від прогорниці до окружності жорен. З плином часу борозни стираються, тому карбування періодично мусять поновлювати. Цим займалися спеціальні майстри, яких звали жорнярами. Карбування проводили спеціальним молотком за назвою оскард (чи «оскарб»).
В українській культурі млиновий камінь вважається символом важкості[4].
- Прислів'я
- Добрі жорна усе перемелють
- Жорна мохом не обростають
- Дивиться, як пес на жорно
- Втратив млина — викидай і жорна
- На добрий камінь що не дай, то змеле.
- Тоді я, мати, приїду до вас, як павине пір'я на спід потоне, а млиновий камінь на верх виплине[5]
- Жорна Господні мелють повільно, але вірно — прислів'я античного походження
- Ухватив, як собака обметицю («обметиця» — тонкий шар борошна, борошняний пилок на жорнах і обичайці) — зазнав невдачі[32]
- Згадки в Біблії
- «Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити — і його потопити в морській глибині» (Мф. 18:6, переклад І. Огієнка).
- Жорном, скинутим з вежі обложеного міста Тевец, був вбитий суддя Авімелех.
- Ударом жорна був смертельно поранений Андрій Боратинський[33].
-
-
Карбування поверхні жорна оскардом
-
Жорна в обичайці, Бразилія
-
Місце колишнього заводу з виробництва жорен. Велика Британія
-
Пам'ятник із жорен на території цвинтаря с. Поминик на вшанування односельців, загиблих від Голодомору
- ↑ Жорно // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Камінь // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Камінь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 271-272.
- ↑ а б Млиновий // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Спідник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Спідняк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Верхняк // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Верхняк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Бігун // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Жерновой постав // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- ↑ Жорно // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с. — С. 206—207.
- ↑ Варжіль // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Подок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Під 1 // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Обруб // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Буртниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Бурт // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Обрубина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Риштак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Млин // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Обичайка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Бурхвиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Лоточок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Мучник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Скриня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Посад // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Постав // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Коло // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Осада // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Bucksch, Herbert (1997). Dictionary Geotechnical Engineering, Vol. 1. Springer-Verlag. с. 80. ISBN 978-3540581642.
- ↑ Обметиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ W. Pociecha. Boratyński Jan, h. Korczak (†1546) / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936.— T. II/1, zeszyt 1.— Beyzym Jan — Brownsford Marja.— S. 308—309. (пол.)
- С.И. Климовский, Е.П. Гуров (сентябрь-октябрь 2001). О сырье и масштабах производства древнерусских жерновов с Ильнецкого месторождения. Восточноевропейский археологический журнал. Лаборатория аналитических исследований НИИПОИ МКИ Украины (5(12)). Архів оригіналу за 13 листопада 2018. Процитовано 13 листопада 2018.
- Обметиця // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1166. — 1000 екз.
- Жорно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Жёрнов // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |