Очікує на перевірку

Гродівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Гродівка
Братська могила радянських воїнів і пам'ятник загиблим односельчанам
Братська могила радянських воїнів і пам'ятник загиблим односельчанам
Братська могила радянських воїнів і пам'ятник загиблим односельчанам
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Покровський район
Тер. громада Гродівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14160050010087340
Основні дані
Засновано 1750
Статус із 2024 року
Населення ▼ 70 (31.07.2024)[1]
Поштовий індекс 85345-85346
Телефонний код +380 623
Географічні координати 48°15′26″ пн. ш. 37°22′33″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 142 м
Водойма р. Казенний Торець, Журавка


Відстань
Найближча залізнична станція: Гродівка
До станції: 7,2 км
До райцентру:
 - залізницею: 12 км
 - автошляхами: 18,5 км
До обл. центру:
 - фізична: 42,4 км
 - залізницею: 54 км
 - автошляхами: 50,2 км
Селищна влада
Адреса 85345, смт Гродівка, вул. Донецька, 97
Голова селищної ради Руденко Людмила Петрівна
Карта
Гродівка. Карта розташування: Україна
Гродівка
Гродівка
Гродівка. Карта розташування: Донецька область
Гродівка
Гродівка
Мапа

Гродівка у Вікісховищі

Гро́дівка — селище Покровського району Донецької області. Адміністративний центр Гродівської селищної громади.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]
Пам'ятний знак на честь перших запорізьких козачих поселень у Донбасі

Відстань до райцентру становить близько 18 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Розташоване біля витоків річки Казенний Торець та на річці Журавка, за 50 км від Донецька.

Історичні відомості

[ред. | ред. код]

Краєзнавець Феодосій Макаревський так описує виникнення Гродівки:

Въ обширнѣйшихъ, роскошныхъ и богатыхъ, степяхъ между Торцомъ и Солоненькою часто проживали запорожцы и "грели животы свои". Въ 1750 году балка Холодная, въ нынѣшнемъ Гродовскомъ приходѣ, значится уже въ числѣ населенныхъ мѣстностей запорожскаго казачества. По уничтоженіи, въ 1775 году, послѣдней Сѣчи запорожской, жившіе въ балкѣ Холодной запорожцы, согласно видамъ и желанію Азовскаго губернатора Черткова, со всѣхъ сторонъ начали стягивать къ себѣ на жительство семейный и осѣдлый народъ малороссійской націи. Въ 1788 году въ казенной государственной слободе Гродовке постоянныхъ жителей поселянъ малороссійской націи, было обоего пола свыше осьми сотъ душъ.

За даними на 1859 рік у казенному селі Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 3291 особа (1702 чоловічої статі та 1589 — жіночої), налічувалось 463 дворових господарства, існувала православна церква, відбувались 3 ярмарки на рік й базари[2].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Селидівської волості мешкало 3640 осіб, налічувалось 637 дворових господарств, існували православна церква, школа й 9 лавок, відбувались 3 ярмарки на рік[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5713 осіб (2857 чоловічої статі та 2856 — жіночої), з яких 5507 — православної віри[4].

У 1908 році в селі, центрі Гродівської волості, мешкало 5411 осіб (2709 чоловічої статі та 2712 — жіночої), налічувалось 950 дворових господарств[5].

У лютому 1919 року отаман Охтирський Матвій звільнив село від білогвардійців.

25 травня 1920 загін махновців чисельністю 300 шабель зайняли Гродівку.[6]

13 липня 1920 року в село зайняла піхота 2-ї групи Клейна яку розбили ВОРХ під Новотроїцьким. 14 липня в Гродівку прибула кавалерія 1-ї групи на чолі з Білаш, яка допомогла загону безпечно вийти в район розташування основних сил махновців.

Див. також: Шахти Гродівки.

Війна на сході України

[ред. | ред. код]

31 січня 2015-го загинули під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» поблизу Гродівки молодший сержант 43-ї бригади Микола Пономаренко, старші солдати Павло Антоненко та Воропай Василь[7][8].

10 лютого 2015 року в результаті обстрілу проросійськими бойовиками Гродівки поранено 8 мирних жителів, серед них одна дитина[9].

18 липня 2024 російські війська обстріляли приватний сектор селища Гродівка,боєприпаси окупантів поцілили по приватному сектору. Внаслідок цього загинули троє жінок 26, 32 та 77 років.(протягом 2022-2024 було десятки, а то і сотні обстрілів)

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:

Мова Кількість Відсоток
українська 2749 86.91%
російська 404 12.78%
білоруська 3 0.09%
вірменська 1 0.03%
інші/не вказали 6 0.19%
Усього 3163 100%

Динаміка зміни населення Гродівки за роками[11]:

Персоналії

[ред. | ред. код]

Народилися:

Загинули:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Про ситуацію в Гродівській громаді розповів очільник військової адміністрації Володимир Руденко
  2. ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 913) (рос. дореф.)
  3. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 15-1)
  6. ↑ В. Ф. Белаш, А. В. Белаш Дороги Нестора Махно Историческое повествование стр. 88
  7. ↑ «Естет» наводив, «Акула» цілив, і на донецьких териконах розквітали «Піони»… – ЗСУ інфо. zsu-info.com. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 27 червня 2016.
  8. ↑ Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 27 червня 2016.
  9. ↑ Бойовики обстріляли Гродівку[недоступне посилання з липня 2019]
  10. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  11. ↑ Наведено за даними державної служби статистики України.


Донецька область Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гродівка&oldid=43635568