Координати: 909 осіб (2017))_region:RU_ 50°56′00″ пн. ш. 37°48′00″ сх. д. / 50.933333333333° пн. ш. 37.8° сх. д. / 50.933333333333; 37.8

Чернянка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Чернянка
Чернянка
Герб Прапор
Успенська церква
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Бєлгородська область
Муніципальний район Чернянський район
Код ЗКАТУ: 14254551
Код ЗКТМО: 14654151051
Основні дані
Перша згадка: 1723
Статус смт 28 квітня 1958
Населення 14 909 осіб (2017)
Поштовий індекс 309560–309562
Телефонний код +7 47232
Географічні координати: 909 осіб (2017))_region:RU_ 50°56′00″ пн. ш. 37°48′00″ сх. д. / 50.933333333333° пн. ш. 37.8° сх. д. / 50.933333333333; 37.8
Найближча залізнична станція Чернянка
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

91

Мапа
Чернянка (Росія)
Чернянка
Чернянка

Чернянка (Бєлгородська область)
Чернянка
Чернянка

Мапа


CMNS: Чернянка у Вікісховищі

Черня́нка (рос. Чернянка) — селище міського типу, центр Чернянського району Бєлгородської області, Росія. Знаходиться в межах української етнічної території[1]Східна Слобожанщина, Подоння[2]

Географія

[ред. | ред. код]

Селище розташоване на лівому березі річки Оскіл, лівій притоці Сіверського Дінця.

Населення

[ред. | ред. код]
 Рік  Населення (тис.)
1782 4,251 з них 4198 малоросіян (українців — 98,8%), 53 селянина, разом з селом Чернянським (Красний Острів) і селом Лівенка
1850 5,500
1865 5,410 [3].
1897 5,800
1926 8,744
1932 8,342
1939 8,071
1959 8,784
1970 10,106
1979 11,795
1989 13,475
2002 15,067
2006 14,950
2008 15,040
2009 15,110
2011 15,217

Етнічний склад

[ред. | ред. код]

У 1926 році в Чернянській волості українці становили 67,7%, росіяни 32,1 населення[4].

Мова спілкування мешканців селища змішана, російсько-українська (суржик).

Історія

[ред. | ред. код]

Після укладення Брестського миру в 1918 р. демаркаційна лінія пройшла північніше Новооскільського повіту і слобода Чернянка була включена до складу земського центру м. Острогозька, землі Подоння, Української народної республіки (У Н Р). а в 1919 р. слобода ввійшла до складу Харківської губернії, Української держави гетьмана Скоропадського. Пізніше захоплена Озброєними силами Півдня Росії і його займала Добровольча армія.

З 1923 р. по 1933 р. в україномовних поселеннях Чернянського району здійснювалася державна політика українізації (в Центральному Чорнозем'ї проживало більше 1 500 000 українців). Українізація передбачала вивчення і застосування в повсякденному житті, в школі та на державній службі української мови в тих районах і слободах, де проживало понад 50% українців, Чернянка підлягала повній українізації.

Статус селища міського типу поселення отримало 1958 року.

Економіка

[ред. | ред. код]

В селищі працюють цегляний, цукровий, маслоробний заводи, підприємство з виробництва сухого молока, харчовий комбінат, м'ясокомбінат, елеватор.

Транспорт і залізниця

[ред. | ред. код]

У 1895 р. збудована залізниця Старий Оскіл — Валуйки, через Чернянку, з'єднавши найкоротшим шляхом Донбас і Москву.[5].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Українська етнічна територія-1949 рік
  2. «Етнографічна границя» української території. Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 9 квітня 2022.
  3. Словарь Российской империи. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2015.
  4. Демоскоп. Перепис населення. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 14 вересня 2012.
  5. Заселення Бєлгородської області, 18-й абзац. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 14 вересня 2012.
  6. Єрошева Ніна Миколаївна. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 14 вересня 2012.
  7. МО РФ.Курська битва. Архів оригіналу за 25 березня 2005. Процитовано 14 вересня 2012.