Вірш

Вірш (лат. versus — повтор, поворот): а) елемент ритмічного мовлення у літературному творі, основна одиниця віршованого ритму; б) система поетичного мовлення, що має іманентні закономірності внутрішньої ритмічної організації та структури; в) ліричний або ліро-епічний твір, організований за версифікаційними законами певного літературно-історичного періоду. Поняття вірш подеколи вживається як синонім до поняття «поезія».

Цитати

	Вірші не потрібні нікому, саме тому вони — найголовніше.
	— Іван Драч

	Віршів нескінченність – упертість музи.
	— Сергій Губерначук

	Вірші випадають снігом від Бога.
	— Сергій Губерначук

	Словоприкладство рук.
	— Сергій Губерначук

	Рукоприкладство слів.
	— Сергій Губерначук

	Я загубив свій вірш. Гаразд! Може, його хтось знайде. Вірш задихає на нього ладаном і чиєсь горе пройде.
	— Сергій Губерначук

	Рима – проста й заримована Богом, й окреслена віщим дощем.
	— Сергій Губерначук

	Не мої вірші – і геть від мене під тини і стовпи. Я зможу постояти за себе і за свої світи.
	— Сергій Губерначук

	Цього ві́рша нема і не буде. Але є читачі, є люди.
	— Сергій Губерначук

	Вірш живий внутрішнім образом, тим звуковим зліпком форми, який передує написаному віршу. Жодного слова ще нема, а вірш уже звучить. Це звучить внутрішній образ, це його доторкає слух поета. — з есею «Слово й культура»
	— Осип Мандельштам